Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„10” червня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.,
секретаря Юрків І.П.,
з участю: апелянтки ОСОБА_1, представників апелянтів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позивача ОСОБА_4 і його представника ОСОБА_5, представника відповідача – голови Голинської сільської ради ОСОБА_6, представників третьої особи – Управління Держкомзему в Калуському районі Кульбанського О.Ю. та Русинкевича Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Голинської сільської ради Калуського району, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Управління Держкомзему в Калуському районі, про визнання нечинним рішення сільської ради № 591 від 10 вересня 2009 року щодо затвердження акту земельної комісії від 27 липня 2009 року, та за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні спільним заїздом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 на рішення Калуського міськрайонного суду від 02 березня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 02 березня 2010 року позов ОСОБА_4 до Голинської сільської ради Калуського району, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Управління Держкомзему в Калуському районі, про визнання нечинним рішення сільської ради № 591 від 10 вересня 2009 року щодо затвердження акту земельної комісії від 27 липня 2009 року – задоволено та визнано нечинним зазначене рішення сільської ради.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-829/2010р. Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В.Г.
Категорія 45 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
В позові ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні спільним заїздом – відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.
На дане рішення ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 подали апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність та необґрунтованість через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема, судом не враховано, що спільним заїздом апелянти користуються вже 30-ть років, а також і сам ОСОБА_4 та його мама ОСОБА_12 В липні 2009 року ОСОБА_13 загородив спільний заїзд, чим унеможливив заїзд на город ОСОБА_9, утруднив заїзд до господарства ОСОБА_1 і зовсім позбавив заїзду до господарства ОСОБА_10 27 липня 2009 року комісія Голинської сільської ради, вивчивши дане питання, запропонувала залишити територію загального користування відповідно до схеми із заїздами до 5-ти господарств. Те, що спірна земельна ділянка не може належати тільки ОСОБА_4, стверджується довідкою Голинської сільської ради від 16 листопада 2009 року, згідно якої за ОСОБА_4 за по господарськими книгами на період з 2001 по 2008 роки рахується 0,10 га землі, наданої йому для будівництва будинку. В 2009 році сесією сільської ради йому наділено ще 0,27 га землі, яку вилучено у його мами за її згоди. Згідно пояснень свідка ОСОБА_6, голови сільської ради, ця ділянка знаходиться у полі, а спірна земельна ділянка завжди була спільним заїздом. Даних обставин суд також не врахував. Тому вважають, що комісія Голинської сільської ради правильно склала акт, яким зазначила спільний заїзд до кожного господарства по спірній земельній ділянці. ОСОБА_13 не надав суду жодного документу, що спірна земельна ділянка належить саме йому. Окрім того, зобов’язуючи вирішити питання про знос старого будинку на подвір’ї ОСОБА_9, суд не врахував, що новий будинок побудовано дочкою ОСОБА_9 – ОСОБА_2 ОСОБА_9 ж зареєстрована на проживання у старому будинку, де і проживає. Тим самим, суд визнав, що заїзду до городу ОСОБА_9 не має. За наведених підстав просили скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити, а їхній позов – задовольнити.
В судовому засіданні апелянтка ОСОБА_1 та представники апелянтів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги підтримали з наведених вище мотивів та просили її задовольнити.
Представник відповідача - голова Голинської сільської ради ОСОБА_6 вимоги скарги визнав, вважає, що ОСОБА_13 безпідставно захопив спірну земельну ділянку, яка слугувала та залишається спільним заїздом до п’яти господарств, чого суд першої інстанції не врахував та постановив невірне рішення.
Позивач ОСОБА_4, його представник ОСОБА_5 та представники третьої особи – Управління Держкомзему в Калуському районі Кульбанський О.Ю. і Русинкевич Б.І. апеляційну скаргу не визнали, вважають їх безпідставною, а рішення – законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, суд першої інстанції виходив з того, що у сторін відсутні правовстановлюючі документи на їхні земельні ділянки, в тому числі на спірну земельну ділянку, які їм необхідно виготовити та виконати вимоги архітектури по зносу старого будинку ОСОБА_9, який став перепоною для заїзду на город ОСОБА_9 Проте, ОСОБА_4 правомірно користується спірною земельною ділянкою, на якій поставив огорожу, а в разі потреби вилучення у ОСОБА_4 частини земельної ділянки для спільних потреб, то Голинській сільській раді слід виконати вимоги земельного законодавства України.
Про те, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, поскільки, вони суперечать нормам матеріального права і не відповідають дійсним обставинам справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 27 липня 2009 року земельною комісією Голинської сільської ради складено Акт, яким встановлено, що межі території загального користування відповідно до існуючих огорож (старих, біля 20-ти років) визначені в натурі згідно поданої нище схеми. Тому комісія запропонувала залишити територію загального користування згідно схеми із заїздами до всіх 5-ти господарств в селі Голинь по вул. Марка Вовчка (а.с.6).
Даний Акт земельної комісії із встановленням меж території загального користування громадянами ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_1 відповідно до існуючих огорож та згідно схеми із заїздами до всіх 5-ти господарств з території загального користування в селі Голинь по вул. Марка Вовчка було затверджено рішенням сесії Голинської сільської ради № 591 від 10 вересня 2009 року (а.с.5).
Проте, земельна комісія Голинської сільської ради своїм Актом від 23 вересня 2009 року встановила, що на території загального користування, всупереч рішенню сесії сільської ради від 10 вересня 2009 року № 591 ОСОБА_4 самовільно встановлена нова огорожа, чим пригороджено територію загального користування. В зв’язку з цим, комісія запропонувала ОСОБА_4 демонтувати самовільно встановлену огорожу до 03 жовтня 2009 року, а територію загального користування залишити згідно Акту (схеми) від 27 липня 2009 року та сесії сільської ради від 10 вересня 2009 року (а.с.7).
В судовому засіданні апеляційної інстанції сільський голова ОСОБА_6 надав викопіровку з проекту планування та забудови села Голинь, з якого вбачається, що існує спільний заїзд до господарств апелянтів та позивача ОСОБА_4 і такі обставини також підтверджуються їхніми будівельними паспортами на забудову земельних ділянок (а.с.82-101).
Відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об”єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Статтею 39 вказаного Кодексу передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Як визначено статтею 83, частинами 1 і 3 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Згідно ч.ч.1 і 2 ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов”язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, хоча у сторін відсутні правовстановлюючі документи на їхні земельні ділянки, проте, право користування спільним заїздом у них виникло, а тому воно підлягає захисту шляхом усунення перешкод в користуванні цим спільним заїздом, котрий визначений у генеральному плані забудови села Голинь.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач-відповідач ОСОБА_4 не мав права загороджувати спільний заїзд до господарств апелянтів, а тому він повинен усунути перешкоди в користуванні заїздом шляхом знесення за власний кошт змонтованої огорожі. В зв’язку з чим, в позові ОСОБА_4 слід відмовити за його безпідставністю, а позов ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд першої інстанції безпідставно не врахував вище наведених обставин та постановив помилкове рішення, яке на думку колегії суддів, підлягає до скасування з постановленням нового рішення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 задовольнити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 02 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_4 до Голинської сільської ради Калуського району, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Управління Держкомзему в Калуському районі, про визнання нечинним рішення сільської ради № 591 від 10 вересня 2009 року в частині затвердження акту земельної комісії від 27 липня 2009 року – відмовити.
Позов ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкод позивачам ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 у користуванні спільним заїздом з вул. Марка Вовчка в селі Голинь Калуського району.
Зобов’язати ОСОБА_4 за власний рахунок знести огорожу на спільному заїзді до господарств позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10 з вул. Марка Вовчка в селі Голинь Калуського району.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: І.В. Бойчук
В.А. Девляшевський
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Соколовський