У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„01” квітня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Павлишиної А.Т., Горблянського Я.Д.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю: представника апелянтів ОСОБА_1, апелянта ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про зобов’язання відповідача вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на рішення Городенківського районного суду від 23 грудня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулись в суд із позовом, в якому просили зобов’язати відповідачку ОСОБА_6 від’єднати за її рахунок стіну свого нежитлового приміщення від стіни нежитлового приміщення позивачів на відстані 0,3-0,4 метри, що знаходиться на її землеволодінні, та відновити пошкоджену стіну нежитлового приміщення позивачів. Також просили заборонити відповідачці руйнувати чи пошкоджувати нежитлове приміщення позивачів та стягнути із відповідачки в користь позивачів моральну шкоду в розмірі по 525 грн. на кожного з позивачів і судові витрати.
В судовому засіданні позивачі уточнили позовні вимоги і просили зруйнувати самочинно побудовану ОСОБА_6 літню кухню в частині 1 метра від лінії межі землеволодіння ОСОБА_2 та стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 630 грн. кожному з позивачів. Просили зобов’язати Городенківську міську раду анулювати рішення міської ради від 07.10.2005 року за № 193, яким узаконено самочинне будівництво літньої кухні ОСОБА_6, стягнути з відповідачки в п’ятикратному мінімальному розмірі заробітної плати як розмір відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю ОСОБА_2. Окрім того, просили зобов’язати ОСОБА_6 засипати підвальне приміщення літньої кухні та сараю на відстані 1 метра від лінії межі землекористування позивачів. Також позивачі просили стягнути із відповідачки на користь ОСОБА_2 3150 грн. завданої йому шкоди за ушкодження здоров’я, а на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням приватної власності позивачів.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-408/2010р. Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П.
Категорія 5 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
Рішенням Городенківського районного суду від 23 грудня 2009 року в даному позові позивачам відмовлено за недоведеністю позовних вимог.
На дане рішення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність через порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв’язку з чим, оскаржуване рішення просили скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог позивачів. Зокрема, скаргу мотивують тим, що судом безпідставно не взято до уваги показів свідків на стороні позивачів про те, що на момент 2004-2005 років нежитлова будівля відповідача не була збудована впритул до нежитлової будівлі позивачів. Не врахував суд і того, що незаконною прибудовою нежитлового приміщення відповідач пошкодила нежитлове приміщення позивачів, яке побудоване ними на законних підставах згідно рішень Городенківської міської ради. Відповідач же не могла володіти і користуватись нежитловою будівлею на момент 22.07.1989 року, оскільки, її не існувало і така споруда була самочинно нею побудована в період вересня 2005 року по липень 2006 року, без розроблення відповідних проектів та отримання дозволів на таке будівництво. Позивачі ж не давали згоди на прибудову до стіни їхньої споруди нежитлової будівлі відповідачки. Не врахував суд і того, що голова Городенківської міської ради ОСОБА_8 протизаконно надав перевагу відповідачці ОСОБА_6 та рішенням міської ради від 07.10.2005 року за № 193 узаконив самочинне будівництво нежитлового приміщення відповідачки.
В судовому засіданні представник апелянтів-позивачів ОСОБА_1 та апелянт ОСОБА_2 підтримали вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просили її задовольнити.
Представник відповідачки ОСОБА_3 скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просив залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянтів та апелянта ОСОБА_2, які підтримали скаргу, заперечення проти скарги представника відповідачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що будинковолодіння та господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 межують між собою та знаходяться по АДРЕСА_1. На межі між господарствами зблоковано господарські будівлі ОСОБА_4 та літню кухню ОСОБА_6 з розміщеним під нею підвалом.
В плані по забудові господарських споруд ОСОБА_4 не зазначено літньої кухні, а вказано тільки сарай розміром 5 х 5 метрів, який повинен розміщуватись за суміжною межею сторін.
Згідно пояснень сторін, сарай ОСОБА_4, який переобладнано під літню кухню, було збудовано на межі господарств сторін з встановленням феєрмуру та випуском цегол, а не як це передбачено планом забудови, оскільки, попередній власник ОСОБА_9 та ОСОБА_5 домовились між собою про таке розташування господарських будівель, які мав намір добудувати і ОСОБА_9, чого не заперечили і сторони по справі та їх представники. Дані обставини підтверджуються і скаргою ОСОБА_5, яку він подавав до Городенківської міської ради, та рішенням міської ради за № 98 від 29.08.1969 року і дозволом ОСОБА_9 від 08.10.1969 року. Літня кухня побудована ОСОБА_6 у 1993-1994 роках, що підтверджується відповідною схемою меж її земельної ділянки (а.с.35), яка в подальшому була узаконена рішенням Городенківської міської ради за № 193 від 07.10.2005 року.
Як вбачається із висновку представника архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_10, порушили право забудови саме ОСОБА_5, а не ОСОБА_6, оскільки, є відхилення від проекту забудови господарських споруд, а побудована на межі господарств стіна вважається спільною. Такі обставини стверджуються довідками інспекції архітектурно-будівельного контролю від 15.04.2009 року за № 7/9-03-4/243 та відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури від 14.08.2009 року за № 121/01-10.1.
Отже, за даних обставин, суд першої інстанції, відповідно до ст.391 ЦК України та ст.ст.3 і 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачі не надали доказів та не довели перед судом про порушення свого права власності, яке б підлягало поновленню шляхом усунення перешкод зі сторони ОСОБА_6 у користуванні господарською спорудою ОСОБА_5, а тому і не доведено факту заподіяння позивачам моральної шкоди зі сторони відповідачки. В зв’язку з цим, суд обґрунтовано відмовив позивачам у задоволенні їхніх позовних вимог в повному об’ємі.
З даним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Твердження апелянтів про неврахування судом всіх обставин по справі та невідповідності його висновків обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає надуманими і голослівними, які не можуть братися до уваги.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та дано їм вірну юридичну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постановленого судом рішення, підстав для скасування якого колегія cуддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Городенківського районного суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: А.Т. Павлишина
Я.Д. Горблянський