Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„15” квітня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Ясеновенко Л.В., Горблянського Я.Д.,
секретаря Возняк В.Д.,
з участю: представника апелянта – ЖЕО № 9 Чумаченка С.М., представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, житлово-експлуатаційної організації № 9 міста Івано-Франківська про відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири на суму 7678 грн. та моральної шкоди в сумі 3000 грн.,
за апеляційною скаргою начальника ЖЕО № 9 Андрусяк Л.Г. на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ЖЕО № 9 міста Івано-Франківська про стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивачки як відшкодування матеріальної шкоди за затоплення її квартири, яка зазнала ушкоджень, в розмірі 7678 грн. та 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2009 року зазначений позов задоволено частково. Стягнуто з ЖЕО № 9 міста Івано-Франківська на користь позивачки ОСОБА_5 7678 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі в сумі 1299 грн. 90 коп. В решті позову відмовлено. _________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-405/2010р. Головуючий у 1 інстанції Попович С.С.
Категорія 34 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
На дане рішення начальником ЖЕО № 9 Андрусяк Л.Г. подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість постановленого судом рішення через порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, при постановленні рішення судом не враховано, що ЖЕО № 9 не може нести відповідальність за те, що трапилось в квартирі АДРЕСА_1, поскільки, експлуатаційна організація не обслуговує те, що знаходиться від внутрішньої стіни квартири, як це визначено п.1 Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року. Наявність вини ЖЕО № 9 у залитті квартири позивачки не знайшла свого підтвердження, поскільки, відповідальність за вчасність та якість наданих послуг ЖЕО № 9 несе перед власником, наймачем (орендарем) житлового будинку на підставі укладених договорів, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території» і відповідно до Типового договору ЖЕО № 9 обслуговує внутрішньо будинкові мережі від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири, а отже, все, що знаходиться в квартирі обслуговує власник квартири. Власник квартири, в якій трапилась аварія в системі холодного водопостачання, до ЖЕО № 9 про несправність у системі водопостачання не звертався і від нього ніяких заявок про ремонт не надходило. Також не враховано судом і того, що в даному випадку позивачкою не наведено достатніх підстав, які б зазначали, в чому полягають її душевні страждання та не доведено вину ЖЕО № 9 в затопленні квартири позивачки. З цих підстав апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким зобов’язати ОСОБА_3, власника квартири, в якій трапилась аварія, відшкодувати позивачці майнову та моральну шкоду.
В судовому засіданні представник апелянта Чумаченко С.М. вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених вище мотивів та просив її задовольнити в повному об’ємі.
Представник позивачки ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнали, вважають її безпідставною, а рішення – законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 квітня 2008 року було затоплено квартиру АДРЕСА_2, власником якої є позивачка ОСОБА_5 (а.с.11).
Згідно актів перевірки від 03 і 14 квітня 2008 року (а.с.12, 13) працівниками ЖЕО № 9 було встановлено, що при обстеженні квартир АДРЕСА_1 виявлено, що в квартирі № 48, власником якої є ОСОБА_3, зірвало вентель (кран) холодної води, який встановлено фірмою за замовленням власника квартири, в результаті чого було затоплено водою квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2, зокрема, стіни та стелі на кухнях.
На час розгляду справи в суді було проведено експертну оцінку заподіяних матеріальних збитків у квартирі АДРЕСА_3 внаслідок затоплення її водою і згідно висновку експерта вартість матеріальних збитків, завданих власнику затопленої квартири, складає 7678 грн. (а.с.35-37).
За таких обставин, суд першої інстанції, постановляючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що, оскільки, балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 є ЖЕО № 9, яке здійснює експлуатацію та ремонт будинку і надання комунальних послуг, то у затопленні квартири водою є вина саме працівників ЖЕО № 9, а не ОСОБА_3, в квартирі якого трапилась аварія.
Про те, з таким висновком не може погодитись колегія суддів, поскільки, він суперечить нормам матеріального права.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), де пунктом 13 Порядку визначено, що витрати на технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливової каналізації визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньо будинкових систем. До цих витрат також включаються витрати на ліквідацію аварій на внутрішньо квартирних мережах (від зовнішньої стіни квартири до санітарно-технічного обладнання).
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.ст.22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ст.ст.1166 та 1167 названого Кодексу, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, за таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що винним у затопленні квартири позивачки ОСОБА_5 є відповідач ОСОБА_3, який є власником квартири, у якій трапилась аварія із системою холодного водопостачання, оскільки, саме він повинен був слідкувати за схоронністю систем у власній квартирі. Тому саме з ОСОБА_3 підлягають до стягнення спричинені позивачці збитки на суму 7678 грн., які встановлені в експертному висновку на час розгляду справи в суді першої інстанції. А, поскільки, вина ОСОБА_3 є і в спричиненні позивачці моральної шкоди внаслідок затоплення квартири, в результаті чого їй були створені певні незручності у користуванні житлом, стан квартири погіршився, що призводить до організації додаткових зусиль для налагодження нормального способу життя та враховуючи принцип розумності та справедливості, то з відповідача ОСОБА_3 підлягає до стягнення моральна шкода в сумі 1000 грн. на користь позивачки ОСОБА_5
Вина ЖЕО № 9 не доведена матеріалами справи, а тому в позові до експлуатаційної організації слід відмовити, поскільки, ЖЕО не відповідає за схоронність систем водозабезпечення у квартирі власника ОСОБА_3
В зв’язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5, на користь якої, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення понесені нею судові витрати в розмірі 1299 грн. 90 коп.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу начальника ЖЕО № 9 м. Івано-Франківська ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та житлово-експлуатаційної організації міста Івано-Франківська про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої затопленням квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 7678 грн. завданої матеріальної шкоди внаслідок затоплення її квартири, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1299 грн. 90 коп. понесених нею судових витрат.
В решті позову про відшкодування моральної шкоди та про стягнення збитків з житлово-експлуатаційної організації № 9 міста Івано-Франківська відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: Л.В. Ясеновенко
Я.Д. Горблянський