Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„16” лютого 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Мелінишин Г.П., Проскурніцького П.І.,
секретаря Довжинської Н.Б.,
з участю: представника апелянта – АТ «ОТП Банк» Коновала Р.О., позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до АТ «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
за апеляційною скаргою представника АТ «ОТП Банк» Коновала Руслана Олександровича на рішення Тисменицького районного суду від 08 грудня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду від 08 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 квітня 2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Пітеляк С.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 463. _________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-299/2010р. Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Категорія 57 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
На дане рішення представник АТ «ОТП Банк» Коновал Р.О. подав апеляційну скаргу, вказуючи на його незаконність і необгрунтованість через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, судом не враховано положення ч.1 ст.13-1 Закону України «Про нотаріат», а тому помилково зроблено висновок про те, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Пітеляк С.В., який 08.04.2009 року вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки та звернув стягнення на предмет іпотеки в зв’язку з невиконанням позивачем ОСОБА_2 своїх кредитних зобов’язань, здійснював нотаріальну діяльність за межами Івано-Франківського нотаріального округу. Зазначений виконавчий напис приватний нотаріус вчинив відповідно до ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», у межах свого нотаріального округу, перебуваючи на своєму робочому місці (конторі) за адресою м. Івано-Франківськ, площа Ринок, 2/2. Не звернув уваги суд і на те, що закон не передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусами тільки за місцем знаходження майна, а відповідно до ч.5 п.282 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача. Згідно п.6.3 договору іпотеки, на якому вчинено виконавчий напис, жодне положення цього договору не може тлумачитись як таке, що обмежує права Іпотекодержателя звернутись до уповноважених органів за захистом своїх прав у порядку, встановленому законодавством України. За таких обставин просив скасувати оскаржуване рішення.
В судовому засіданні представник апелянта Коновал Р.О. вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених вище мотивів та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовти ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному об’ємі.
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 скаргу не визнали, вважають її безпідставною, а рішення – законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта Коновала Р.О., який просив задовольнити скаргу, заперечення проти скарги позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 та визнаючи виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Пітеляк С.В., вчинений 08.04.2009 року і зареєстрований в реєстрі за № 463, таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що приватний нотаріус діяв всупереч вимог ст.13-1 Закону України «Про нотаріат», поскільки, вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки стосовно нерухомого майна, яке знаходиться в селі Загвіздя Тисменицького району, тобто здійснив нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу.
Про те, такий висновок є необґрунтованим та хибним, з яким не може погодитись колегія суддів.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.10.2007 року між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитні договори, за якими банк надав позичальникові кредитні кошти в доларах США, а також для забезпечення виконання зобов’язань між сторонами було укладено договір іпотеки на нерухоме майно позичальника (а.с.5-11). Поскільки, ОСОБА_2 не виконував належним чином своїх зобов’язань по поверненню кредитних коштів (а.с.25, 26), то банк звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Пітеляк С.В., який 08.04.2009 року на підставі іпотечного договору вчинив виконавчий напис за реєстровим № 463 (а.с.12-13) та звернув стягнення на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, перелічене в договорі іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. від 05.10.2007 року за реєстром № Д-1256 (а.с.5-11), і передане Іпотекодержателю – АТ «ОТП Банк». Виконавчим написом запропоновано за рахунок реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги банку на загальну суму 253623,1 доларів США. Щодо неповернення кредитних коштів та їх розміру не заперечив у судовому засіданні і сам апелянт ОСОБА_2
Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до п.1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (з подальшими доповненнями), такими документами є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Статтею 7 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
На підставі ч.2 п.282 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чеку) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача. Колегія суддів рахує, що дана норма не суперечить вимогам діючого законодавства України, а тому є чинною.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно не врахував вище наведених обставин та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса, вчиненого 08.04.2009 року, поскільки, діючим законодавством передбачено вчинення виконавчого напису нотаріусом за договором іпотеки незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.
В зв’язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника АТ «ОТП Банк» Коновала Руслана Олександровича задовольнити.
Рішення Тисменицького районного суду від 08 грудня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису, вчиненого 08 квітня 2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Пітеляк С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 463, таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: Г.П. Мелінишин
П.І. Проскурніцький