Справа №22ц-6042/10                                                                        Головуючий в 1 інстанції Токаренко М.А.

Категорія 44                                                                                                         Доповідач Будулуца М.С.            

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

  22 червня 2010 р.                                                                                                        м. Донецьк

Апеляційний суду Донецької області в складі:

                                         Головуючого – судді Курило В.П.,

                                         суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

                                         при секретарі Сироті Д.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 09 квітня 2010 року по справі за позовом комунального підприємства «Калініна» до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням, треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

 В травні 2007 року комунальне підприємство «Калініна» (далі - КП «Калініна») звернулось з позовом до відповідача про визнання його втратившим право користування  жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2, посилаючись на ті обставини, що він не мешкає у спірному житлі більше шести місяців. Квартира знаходиться в антисанітарному і непридатному для життя стані. Комунальні платежі ОСОБА_1 тривалий час не сплачує, в наслідок чого утворилась заборгованість по квартирній платі в розмірі 813 грн.75 коп.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області                                від 09 квітня 2010 року у задоволенні позову КП «Калініна» до ОСОБА_1 про визнання втративши право користування житловим приміщенням було відмовлено.

З рішенням суду не погодилось ВАТ «Державний ощадний банк України» та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ «Державний ощадний банк України» - Широбокова І.Б. підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити.

Позивач - КП «Калініна» і відповідач - ОСОБА_1  просили розглянути справу без їх участі.  

Третя особа - ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи повідомлена.

Заслухав доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходе до висновку, що скарга задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначено в ч.1 ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. ст. 57, 60 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, у тому числі письмові докази, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін і кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання відповідних доказів.

Відповідно до ст.71 ЖК України, наймач та члени його сім’ї можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, якщо вони більше шести місяців без поважних причин не мешкають в ньому.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово  відсутнім наймачем  або  членами його сім’ї понадь шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім’ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з під варти до відбуття ними покарання.

У випадках, передбачених пунктами 1 – 7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеному у відповідному пункті.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 мешкав ОСОБА_1 та його мати – ОСОБА_4

 5 січня 2002 року відповідача було заарештовано за скоєння умисного злочину і вироком суду від 25 грудня 2003 року йому призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі (а.с.71 -77). Матір засудженого – ОСОБА_4 продовжувала мешкати у спірному житлі до дня смерті -ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.119).

На день звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 останній перебував в місцях позбавлення волі (а.с.57).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки відповідач не втратив права користування жилим приміщенням.

Висновки суду відповідають встановленим обставинам і наявним у справі доказам.

Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, і надав їм відповідну правову оцінку.

 Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства і підстав для його скасування не має, апеляційний суд  рішення залишає без змін, а апеляційну скаргу – відхиляє.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України,  апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 09 квітня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

 Головуючий:                                                                         Судді: