Судове рішення #10042131

Справа № 22-6491                                      Головуючий  в 1 інстанції – Трінька О.В.            

     Категорія –20                                                                   Доповідач – Могутова Н.Г.

                                                                       

Р І Ш Е Н Н Я

 іменем      України

24 червня 2010року                                             Апеляційний суд Донецької області                    

 в складі:

                                                              головуючого       Кондратьєвої О.М.,

                                                              суддів                  Бабенка П.М.,

                                                                                           Могутової Н.Г.

                                                              при секретарі      Калина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно, -

В С Т А Н О В И В:

                 ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2010 року, яким задоволено позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЗАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно: суд звернув стягнення на заставлене майно автомобіль ЗАЗ 2005 року випуску державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_3 шляхом передачі його у власність ЗАТ КБ «Приватбанк», з укладанням  від імені ОСОБА_3  договору  купівлі-продажу з іншою особою покупцем. Також звернув стягнення  на заставлене майно в рахунок погашення суми боргу по кредитному договору від 5.03.2008р.  стінку-горку,  газову поверхню Ariston, пральна машинка  Ardo, пилосос Thomas,  телевізор  Samsunq,  кондиціонер Histar,  меблевий куток,  апарат СО-241 П,  верстак токарний  ДИП 200, верстак точильний      3В674, верстак свердлильний 2Г125,  верстак фрезерний 6Н80г, зварювальний апарат ВД 306,  верстак токарний 1К62,  прес Р337, металеві форми(20 штук), що належать ОСОБА_2, шляхом передачі його у власність ЗАТ КБ «Приватбанк».

  ОСОБА_2   просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення суду і справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки вважає що відсутня згода дружини на укладення договору застави автомобіля,  також суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки передав заставлене майно у власність банку.      

 В судовому засіданні ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав.

 Представник позивача та ОСОБА_3 в судовому засіданні не приймали участі, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

  Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк», виходив з наступного:

  5 березня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту у розмірі 85000 грн.  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2011 р.

    5 березня 2008 року між ОСОБА_3 було укладено договір застави, згідно з яким ОСОБА_3 передав у заставу належний йому автомобіль ЗАЗ 2005 року випуску державний номер НОМЕР_1. Також 5 березня 2005 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави належного йому майна, опис якого  зазначено в договорі застави.  

    В зв»язку з наявністю заборгованості  на 15 травня 2009 року у розмірі 75956 грн. 17 коп., ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно, де просив  передати в заклад вказане майно  та звернути на нього стягнення  шляхом  безпосереднього продажу  конкретному покупцю з правом укладання  заставодержателем  договору купівлі-продажу предмету застави  від імені заставодавця.

    Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2010 року позов ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно задоволено: суд звернув стягнення на заставлене майно автомобіль ЗАЗ 2005 року випуску державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_3 шляхом передачі його у власність ЗАТ КБ «Приватбанк», з укладанням  від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем. Також звернув стягнення  на заставлене майно, що належить ОСОБА_2, шляхом передачі його у власність ЗАТ КБ «Приватбанк».

   Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

   В судовому засіданні було встановлено, що у зв»язку із наявностю суми заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та ОСОБА_2, ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно.

  Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк», фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог.

  Так, в заяві про уточнення позовних вимог від 17.02.2010 р. (а.с.32-33)  позивач просив  спочатку передати їм у заклад заставлене майно, а потім звернути на нього стягнення шляхом безпосереднього продажу  конкретному покупцю з правом укладання  Заставодержателем  договору купівлі-продажу  предмету застави від імені  заставодавця відповідно до положень ст.ст. 25, 28 Закону України «Про  забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень».

Але суд, задовольняючи позовні вимоги,  вирішив передати у власність банку заставлене майно.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду необхідно змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі згідно вимог, вказаних у  заяві про уточнення позовних вимог. Про це також просить в апеляційній скарзі ОСОБА_2

 Що стосується апеляційної скарги ОСОБА_2 в іншій частині, то її доводи не ґрунтуються на законі.

 Так, ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги банку не підлягають задоволенню в зв»язку з тим, що його брат ОСОБА_3  у забезпечення укладеного ним договору кредиту  уклав договір застави належного йому автомобіля без письмової згоди його дружини. Але відповідач ОСОБА_3 з апеляційної скаргою до суду не звертався, рішення суду в цій частині не оскаржував, договір застави  транспортного засобу не було визнано недійсним. Крім того, при зверненні стягнення  на майно ОСОБА_3, законні права та інтереси ОСОБА_2 не порушені.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставою для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права.

 

За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду  першої інстанції, задовольнивши в повному обсязі позовні вимоги ЗАТ КБ «Приватбанк».                  

                 Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України,   апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

 

                 Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.

                 

                 Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2010 року змінити.                

                 Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

                 

                 Передати в заклад закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»  шляхом вилучення  у ОСОБА_3 належного йому на праві власності майна, а саме автомобіля ЗАЗ 2005 року випуску, легковий хетчбек, № кузова/шассі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

                Передати в заклад закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2  належного йому на праві власності заставленого майна яке зазначене в договорі застави № 24931, № 24929 від 5 березня 2008 року.

                 Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 212461-SOGL  від 5 березня 2008 року в сумі 75956 грн.17 коп. на заставлене майно автомобіль ЗАЗ 2005 року випуску, легковий хетчбек, № кузова/шассі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності  ОСОБА_3 шляхом  безпосереднього продажу  конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави  від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля  з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням закритому акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

                 Звернути стягнення  в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 212461-SOGL  від 5 березня 2008 року на заставлене майно:  стінку-горку,  газову поверхню Ariston, пральна машинка  Ardo, пилосос Thomas,  телевізор  Samsunq,  кондиціонер Histar,  меблевий куток,  апарат СО-241 П,  верстак токарний  ДИП 200, верстак точильний      3В674,  верстак свердлильний 2Г125,  верстак фрезерний 6Н80г, зварювальний апарат ВД 306,  верстак токарний 1К62,  прес Р337, металеві форми(20 штук), що належать ОСОБА_2, шляхом безпосереднього продажу  конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем  договору купівлі-продажу предмету застави  від імені заставодавця.

                 В іншій частині рішення суду залишити без змін.

                 Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання  законної сили.                    

                   Головуючий:                                                      

                        Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація