Справа № 10- 69 2007 р. Головуючий в І інстанції Мартинов Є.О.
Доповідач Миколюк О.В.
Ухвала
Іменем України
26 липня року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Миколюка О.В. суддів - Шилової Т.С., Авраменка М.Г. з участю прокурора - Алахвердієва Ш.І. та адвоката - ОСОБА_1 обвинуваченого - ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції
на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2007 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_2. обвинувачується в тому, що він в період березня - травня 2006 року шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3. заволодів земельною ділянкою останньої площею 2 га, вартістю 66062 грн. 70 коп., яка їй була виділена ніби то у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району.
Дії ОСОБА_2. кваліфіковано за ч. 3 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене у великих розмірах.
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 19 липня 2007 року в задоволенні подання слідчого, погодженого з прокурором, про обрання щодо ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відмовлено.
На цю постанову суду надійшла апеляція прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених в постанові, фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що в провадженні слідчого відділу УСБ України у м. Києві знаходиться кримінальна справа № 1206, порушена Генеральною прокуратурою України по факту зловживання владою і службовим становищем службовими особами Бориспільської
2
райдержадміністрації Київської області та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.
19 липня 2007 року в рамках зазначеної справи була порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Під час досудового слідства у справі встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2. вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, те, що його вік та стан здоров'я не перешкоджають утриманню під вартою та зважаючи на наявність достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, він буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, продовжувати злочинну діяльність або перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки особи, які спільно з ним вчинили злочин на даний час остаточно не встановлені та не допитані, про що було повідомлено у відкритому судовому засіданні під час розгляду зазначеного подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, захисника ОСОБА_1та обвинуваченого ОСОБА_2., які заперечували проти задоволення апеляції та залишення постанови суду без зміни, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав, що особа буде намагатися ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі.
Цих вимог закону при розгляді подання про відмову в обранні запобіжного заходу - взяття під варту ОСОБА_2. судом дотримано.
Також судом враховані дані про його особу. ОСОБА_2. раніше не судимий, має постійне місце проживання, постійне місце роботи, за якими позитивно характеризується.
Будь-яких доказів того, що він має на меті вчиняти спроби ухилитися від слідства або суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність досудовим слідством не представлено.
Постанова суду належно мотивована, наведені в апеляції доводи не ставлять під сумнів її законність та обґрунтованість. Тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду
3
Київської області від 19 липня 2007 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 без зміни.