Справа 22ц -623 / 10 р. Головуючий 1-ї інстанції – Вострікова Л.В.
Категорія 41 Суддя-доповідач апеляційного суду – Шаманська Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2010 р. судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого – Кутової Т.З.
суддів – Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі – Красилюку В.А.,
за участю представників позивачки – ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача – ОСОБА_4, представника третьої особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області
(далі – відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в Вознесенському районі Миколаївської області)
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2008 р. та додаткове рішення цього ж суду від 5 січня 2009 р. за позовом
ОСОБА_7
до
приватного підприємця ОСОБА_4
про стягнення заборгованості по заробітній платі, видачу трудової книжки та довідки про розмір середньої заробітної плати,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2005 р. ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по заробітній платні, видачу трудової книжки та довідки про розмір середньої заробітної плати.
Позивачка зазначала, що з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р. перебувала з відповідачем в трудових відносинах, працювала в кондитерському цеху в нічну зміну, в тому числі у святкові та вихідні дні, крім неділі. За час її роботи відповідач нараховував і виплачував їй заробітну плату з порушенням вимог чинного законодавства, в зв’язку з чим недоплатив їй за період роботи 2578 грн. 13 коп.
У ніч з 17 на 18 лютого 2004 р. стався нещасний випадок, що призвело до ушкодження її здоров’я та інвалідності другої групи.
Посилаючись на те, що відповідач відмовляється видати трудову книжку та довідку про середній заробіток, які їй необхідно надати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань для призначення страхових виплат, позивачка просила стягнути з ОСОБА_4 2578 грн. 13 коп. заборгованості по заробітній платі та зобов’язати відповідача оформити і видати їй належним чином завірену копію трудової книжки та довідку про заробітну плату.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2008 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 2421 грн. 54 коп. заборгованості по заробітній платі. Зобов’язано ОСОБА_4 видати ОСОБА_7 бухгалтерську довідку про середній заробіток за період з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р.
Додатковим рішенням цього ж суду від 5 січня 2009 р. зобов’язано ОСОБА_4 видати ОСОБА_7 бухгалтерську довідку про середній заробіток з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р. із зазначенням розміру заробітної плати 1441 грн. 83 коп. на місяць за формою та змістом згідно Постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 26 вересня 2001 р. № 1266.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ в Вознесенському районі Миколаївської області, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи щодо тривалості робочого часу позивачки, а також її роботи в святкові та вихідні дні, просили рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом вірно встановлено, що ОСОБА_7, будучи неповнолітньою, перебувала з ОСОБА_4, власником кондитерського цеху у м. Вознесенську, у трудових відносинах з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р., працюючи кондитером цього цеху, з 21 години до 6 -7 години ранку шість днів на тиждень.
За період роботи ОСОБА_7 у відповідача останній, в порушенні трудового законодавства, виплачував їй заробітну плату виходячи з мінімального розміру заробітної плати на той час, а саме 205 грн., без врахування роботи в нічний, надурочний час.
За такого, суд дійшов вірного висновку про те, що позивачці не в повному обсязі була виплачена заробітна плата.
Разом з цим, вирішуючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з розрахунку наданого представником позивача. При цьому, суд не переконався в правильності цього розрахунку, не звернув належної уваги на кількість відпрацьованих позивачкою годин в денний, нічний час, на кількість годин відпрацьованих надурочно , та не навів цього розрахунку в рішенні суду.
Так з матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала з 21 години до 6-7 години (враховуючи перерву) 6 днів на тиждень. Зазначені підтверджується як вироком Вознесенського міського суду Миколаївської області від 16 листопада 2004 р. ( а.с. 5-7), так і поясненням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Отже, тривалість робочого часу позивачки становила 48 годин на тиждень.
Відповідно до п.1 ст. 51 КЗпП України для працівників віком від 15 до 16 років тривалість робочого часу встановлюється - 24 години на тиждень. При цьому, згідно ч. 1 ст. 194 КЗпП України заробітна плата при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи ( не менш мінімальної заробітної плати).
Таким чином, позивачка кожний день працювали 1 годину в денний час ( з 21 до 22 години) 3 години в нічний час (з 22 до 1 години) та 4 години надурочно (з 2 до 6 години), а саме в грудні в денний час нею відпрацьовано 19 годин, в нічний час – 57 годин, надурочно – 76 годин (19 робочих днів), в січні в денний час - 25 годин, в нічний 75 годин, в надурочний – 100 годин (25 робочих днів), в лютому в денний час 15 годин, в нічний час - 45 годин , надурочно - 60 годин ( 15 робочих днів).
Безперечних доказів того, що ОСОБА_7 працювала кожний день по 10-11 годин в день, а також в святкові дні (1 та 7 січня) сторони суду не надали, а тому розрахунок заборгованості з якого виходив суд не може вважати правильним.
Відповідно до ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки
Годинна ставка в грудні 2003 року складала – 1,8569 грн., в січні та лютому 2004 р. 2,1354 грн.
Згідно ст. 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у подвійному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час.
Отже, виходячи з кількості відпрацьованих позивачкою годин її заробітна плата за грудень 2003 р. повинна була складати 444 грн. 53 коп . (19 годин денних х 1,8569 грн. = 35,28 грн., 57 годин нічних х 2,2281 грн. (20% ставки за кожну годину) = 127 грн., 76 годин надурочних х 3,7138 грн. = 282,25 грн .), за січень 2004 р. - 672 грн. 66 коп . ( 25 годин денних х 2,1354 грн. = 53,39 грн., 75 годин нічних х 2,5625 = 192,19 грн., 100 годин надурочних х 4,2708 грн. = 427,08 грн.) та за лютий 2004 р. - 403 грн. 59 коп . (15 годин денних х 2,1354 грн. = 32,03 грн., 45 годин нічних х 2,5625 = 115, 31 грн., 60 годин надурочних х 4,2708 грн. =256,25 грн.). А за весь час роботи заробітна плата позивачки складає 1520 грн. 78 коп. без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів.
ОСОБА_7 в грудні 2003 р. отримала 100 грн. заробітної плати, в січні 2004 р. – 130 грн., в лютому 2004 р. – 130 грн.
Таким чином, заборгованість по заробітній платі позивачки складає 1170 грн. 78 коп. ( 1520 грн. 78 коп. - 350 грн.=1170 грн. 78 коп.)
До того ж, відповідач не виплатив компенсацію за невикористану відпустку, яка відповідно до ч. 2 ст. 75 КЗпП України складає 128 грн.52 коп. (1520,78 грн. : ( 22+31+18) х 6).
Крім того, покладаючи на відповідача обов’язок видати ОСОБА_7 довідку про середній заробіток и за період з 10 грудня2003 р. по 18 лютого 2004 р. із зазначенням розміру заробітної плати 1441 грн. 83 коп., суд першої інстанції виходив з фактично відпрацьованого позивачкою календарного місяця, а саме січня 2004 р. за розрахунком, наведеним представником позивачки.
Між тим, з таким висновком погодитися не можна оскільки, середній заробіток позивачки за фактично відпрацьований нею повний календарний місяць, яким є січень, складає 672 грн. 66 коп., середньоденна заробітна плата складає 26 грн. 90 коп. (672 грн. 66 коп. : 25 робочих днів = 26 грн. 90 коп.) , а середньогодинна заробітна плата - 3 грн. 36 коп. (26 грн. 90 коп. : 8 годин = 3 грн. 36 коп.).
Оскільки суд при винесені рішення не звернув належної уваги на зазначені обставини та вважав встановленими обставини, які мають значення для справи, тому рішення та додаткове рішення суду відповідно до п. 2 ст. 309 ЦПК України слід змінити, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 1170 грн. 78 коп. заборгованості по заробітній платі та 128 грн. 52 коп. компенсації за невикористану відпустку, а всього 1299 грн. 30 коп. без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів та зобов’язати ОСОБА_4 видати відповідну довідку по середній заробіток ОСОБА_7 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26 вересня 2001 р. № 1266.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не розглянув всі вимоги ОСОБА_7, а саме не вирішив вимоги щодо видачі трудової книжки, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки по-перше, у апелянта відсутнє суб’єктивне право посилатися на ці обставини, так як права Фонду ССНВ в Вознесенському районі Миколаївської області цим не порушені. По-друге, рішення суду, яким зобов’язано ОСОБА_4 видати ОСОБА_7 трудову книжку, було виконано після набрання ним законної сили та трудову книжку видано позивачці 13 вересня 2006 р. (а.с.179, 180).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2008 р. та додаткове рішення цього ж суду від 5 січня 2009 р. змінити.
Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7
1170 грн. 78 коп. заборгованості по заробітній платі та 128 грн. 52 коп. компенсації за невикористану відпустку, а всього 1299 грн. 30 коп . без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів.
Зобов’язати ОСОБА_4 видати ОСОБА_7 бухгалтерську довідку про середній заробіток за період з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р. із зазначенням розміру заробітної 672 грн. 66 коп. на місяць без утримання прибуткового податку та інших обов’язкових платежів за формою та змістом згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26 вересня 2001 р. № 1266..
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий:
Судді:
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2008 р. та додаткове рішення цього ж суду від 5 січня 2009 р. змінити, виклавши рішення в наступній редакції.
Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 _________________заборгованості по заробітній платі з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р. та __________компенсації за невикористану відпустку.
Зобов’язати ОСОБА_4 видати ОСОБА_7 довідку про середній заробіток за період з 10 грудня 2003 р. по 18 лютого 2004 р. із зазначенням розміру заробітної плати – ___________ на місяць за формою та змістом згідно рахунку виплат на загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 26 вересня 2001 року № 1166.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 51 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: