Справа № 22ц - 3769/10 Головуючий першої інстанції: Разумовська О.Г.
Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Красилюку В.А.,
за участю: представника позивачки – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2010 р., яка постановлена за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_4,
акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»
(далі – АКБ «Укрсоцбанк»)
про визнання недійсним іпотечного договору,
в с т а н о в и л а:
27 січня 2010 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4, АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним іпотечного договору.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2010 р. позовну заяву залишено без руху з наданням строку для виправлення недоліків, а ухвалою судді того ж суду від 16 березня 2010 р. позовну заяву повернуто позивачеві як неподану.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність вимог судді щодо сплати судових витрат, просить ухвалу судді про повернення позовної заяви скасувати, а матеріали - направити на розгляд до місцевого суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків, та повертаючи її ухвалою від 16 березня 2010 р. позивачу, суддя вважав, що позивачем не дотримано вимог щодо оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічний розгляд справи при зверненні до суду і не виконано відповідні вимоги суду.
Однак з таким погодитись не можна.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачка звернулась з позовом про визнання недійсним іпотечного договору без застосування наслідків недійсності, а тому цей спір є немайновим.
Відповідно до п.п. «Д» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 р. із позовних заяв немайнового характеру держмито сплачується у розмірі 0.5% неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 8 грн. 50 коп., а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з заяв немайнового характеру становить – 37 грн. (п.п. 6 п. 3 «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», затверджених Постановою КМУ № 1258 від 21 грудня 2005 р.).
Позивачкою сплачено 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 13, 14). Отже, вимоги закону щодо сплати судових витрат позивачкою виконані.
За такого, висновки судді про необхідність сплати судового збору та про наявність встановлених ч. 2 ст. 121 ЦПК України підстав для повернення позовної заяви є помилковими.
Таким чином, ухвала судді від 16 березня 2010 р. підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2010 р. скасувати , а позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним іпотечного договору направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: