Справа № 22-956/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Кучина Н.Г.
Категорія : 19.27 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 липня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” на ухвалу Рівненського міського суду від 13 травня 2010 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ПП ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Рівненського міського суду від 13 травня 2010 року провадження в цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ПП ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором закрито, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В поданій на ухвалу апеляційній скарзі позивач вказує на її незаконність, оскільки суд не врахував, що згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Суд повинен був відкрити провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовити у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.
Просить ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що в п. 7.1 Договору не відновлювальної кредитної лінії від 18 січня 2008 року визначено, що справи по цьому договору передаються на розгляд господарського суду , тому він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір №4 не відновлювальної кредитної лінії від 18 січня 2008 року.
Згідно договорів поруки №4/1 та №4/2 від 18.01.2008 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 як фізичні особи є поручителями і у випадку невиконання приватним підприємцем своїх обов’язків за кредитним договором несуть відповідальність солідарно з боржником.
Оскільки відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є учасниками відносин у сфері господарювання, дана справа, згідно із ст. 2 ЦК України, ч.1 ст. 15 ЦПК України, ст. 12 ГПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача приватного підприємця про те, що п. 7.1 Договору визначено, що справи по цьому договору передаються на розгляд господарського суду, оскільки даний пункт суперечить діючому законодавству.
Враховуючи, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 15, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 13 травня 2010 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :