АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Гайдай P.M., Шилової Т.С.
з участю прокурора Єлфімова І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 04 травня 2007 року,
Встановила:
Органом досудового слідстваОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, громадянин України, не працюючий, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28б, ч.3 ст.289 КК України. Згідно із пред'явленим обвинуваченням злочини були вчинені за наступних обставин.
19 березня 2006 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_1, маючи у віданні автомобіль IVECO-35 J11, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому він здійснював пасажирські перевезення за маршрутом Первомайськ-Одеса за домовленістю із власником автомобіля ОСОБА_2., прибувши із рейсу, залишив указаний автомобіль за місцем проживання ОСОБА_2., а саме на подвір'ї будинку № 12 по вул. 20 років Жовтня м. Первомайськ Миколаївської області, після чого мав відпочивати одну добу, для здійснення наступного рейсу за указаним маршрутом. Однак 20 березня 2006 року близько 1-ї години, маючи вільний доступ до автомобіля та не маючи дозволу і згоди власника автомобіля, самовільно, без відома ОСОБА_2. взяв автомобіль IVECO-35 J11, реєстраційний номер НОМЕР_1 та направився ним у м. Київ по власних потребах, цим самим незаконно заволодівши даним автомобілем, завдавши громадянину ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 88429,40 грн., що більше ніж; у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Окрім того, 20 березня 2006 року близько 12-ї години ОСОБА_1, керуючи автомобілем IVECO-35 J11 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Одеса, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.1, 2.3, 2.9 „б", 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України внаслідок чого на 122 км указаної автодороги допустив зіткнення із задньою частиною причепа „VIP TRALLER BREMEN" реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобіля МАЗ-6303, реєстраційний номер НОМЕР_3
Справа № 11-738/2007 Головуючий в 1-й інстанції Мельничук В.П.
Категорія: постанова про повернення Доповідач Ігнатюк О.В.
справи на додаткове розслідування
2
НОМЕР_3, який рухався в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_3. Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажиру автомобіля IVECO-35 J11 ОСОБА_4. були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а пасажиру цього ж автомобіля ОСОБА_5. були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 2.1, 2.3, 2.9 „б", 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.
Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 04 травня 2007 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28б, ч 3 ст.289 КК України повернута прокурору Ставищенського району Київської області на додаткове розслідування із мотивів істотної неповноти проведеного досудового слідства та наявності істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в процесі досудового слідства залишилися не дослідженими всі обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи та були допущені такі порушення вимог КПК України, які виключають можливість розгляду даної справи та прийняття законного і обгрунтованого рішення.
В апеляції прокурора вказано на незаконність і необґрунтованість постанови та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що підстави для повернення справи на додаткове розслідування відсутні. Доводи постанови суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування вважав такими, які не грунтуються на матеріалах справи. Щодо деяких недоліків досудового слідства, то вважав, що вони є не істотними, можуть бути усунуті у суді і не підставою для повернення справи на додаткове розслідування. Просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію підтримав, постанову суду вважав не обгрунтованою оскільки справа може бути розглянута в суді, а виявлені недоліки можуть бути усунуті в судовому засіданні, просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
За змістом ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
На думку колегії суддів суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що в процесі досудового слідства була допущена така його неповнота, внаслідок якої залишилися не дослідженими обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення справи. Так, органом досудового слідства не з'ясовані взаємовідносини між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. із приводу володіння автомобілем IVECO-35 J11 реєстраційний номер НОМЕР_1 та користування ОСОБА_1. цим автомобілем, зокрема на якій правовій підставі він користувався цим автомобілем в момент вчинення ДТП. Не з"ясований із належною повнотою і характер відносин між ОСОБА_1., ОСОБА_6. та ОСОБА_2. щодо надання послуг із пасажирських перевезень, зокрема який існував порядок цих перевезень, яким чином встановлювались маршрути, якими документами це встановлювалось, які документи видавались водію при відправленні його у рейс по тому чи іншому маршруту. Органом досудового слідства не з'ясовано і те, чи видавалось ОСОБА_1. доручення на право користування автомобілем IVECO-35 J11 реєстраційний номер НОМЕР_1 та яким об'єм його повноважень щодо цього автомобіля був встановлений даним дорученням. 3'ясування даних обставин має важливе
3
значення для вирішення питання про наявність події злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України або про наявність в діях ОСОБА_1. складу цього злочину.
В порушення вимог ч.4 ст. 64 КПК України органом досудового слідства не встановлений із належною повнотою характер та розмір шкоди, завданої внаслідок ДТП, не визначене із належною повнотою і коло осіб, які повинні нести матеріальну відповідальність. В зв'язку із цим вказівки суду першої інстанції щодо необхідності дослідження вказаних обставин є достатньо обгрунтованим.
Обгрунтованими, на думку колегії суддів, є і висновки суду першої інстанції, щодо наявності істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених в процесі досудового слідства. Так, ОСОБА_1. було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України. Відповідно до постанови про притягнення у якості обвинуваченого та обвинувального висновку, по даному епізоду ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вартість якого у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Однак поза увагою слідчого залишилось те, що Законом України від 22 вересня 2005 року № 2903-IV „Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України", який набрав чинності із 13 жовтня 2005 року, була викладена нова редакція статті 289 КК України, у якій відсутні така кваліфікуюча ознака частини 3-ї цієї статті, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вартість якого у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Наведене вказує на те, що ОСОБА_1., в частині його обвинувачення за ч.3 ст. 289 КК України, було пред'явлене неконкретне обвинувачення.
Не є конкретним, на думку колегії суддів, і обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28б КК України, зокрема: в частині висновків слідчого про наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_1. і наслідками, що настали, де не зазначена ступінь тяжкості, завданих кожному потерпілому, тілесних ушкоджень. Окрім того, в даній частині обвинувачення не зазначені усі кваліфікуючі дії ОСОБА_1., а саме, щодо отримання одним із потерпілих тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Пред'явивши ОСОБА_1. не конкретні обвинувачення, слідчий допустив порушення прав обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. В зв'язку із цим вказівки суду першої інстанції щодо необхідності дослідження кваліфікуючих ознак злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, усунення зазначених вище протиріч між матеріалами справи та процесуальними документами є законними і належним чином обгрунтованими. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за наявності умов, визначених ст. 131 КПК України, ОСОБА_1. повинні бути пред'явлені конкретні обвинувачення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано вказав і на інші порушення вимог кримінально-процесуального закону, які були допущені на досудовому слідстві, зокрема: щодо зберігання речових доказів, вжиття заходів до забезпечення цивільних позовів, дотримання вимог закону при виконанні вимог ст.ст. 217, 218 КПК України, складанні обвинувального висновку.
В зв'язку із наявністю істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, допущених на стадії досудового слідства, а також у зв'язку із тим, що виявлена неповнота досудового слідства не може бути усунута у суді, оскільки для її усунення необхідно виконання дій, які не можуть бути виконані в умовах специфіки судового розгляду, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про необхідність повернення даної справи на додаткове розслідування.
На думку колегії суддів, у зазначеній вище частині постанова суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасуванні у цій частині колегія суддів не вбачає.
4
Поряд із тим колегія суддів вважає не обгрунтованими доводи постанови суду першої інстанції щодо необхідності вирішення питання про визнання громадянки ОСОБА_7. потерпілою, дачі правової оцінки діям ОСОБА_1. щодо ОСОБА_7. та прийняття із цього приводу рішення.
Так, в матеріалах справи є висновок судово-медичної експертизи, у якому вказується на те, що у громадянки ОСОБА_7. були виявлені легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я і які могли утворитися внаслідок ДТП (а.с.71). Постановою слідчого СВ Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 червня 2006 року в порушенні кримінальної справи за фактом отримання ОСОБА_7. тілесних ушкоджень внаслідок ДТП відмовлено із підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.6 КПК України (а.с. 145). Матеріали кримінальної справи не містять даних про зміну або скасування даної постанови. Наведене вказує на те, що в процесі досудового слідства дана правова оцінка діям підсудного щодо ОСОБА_7. із цього приводу прийняте відповідне процесуальне рішення, тому вказівки суду про необхідність дослідження вказаних обставин та прийняття із цього приводу відповідного рішення не можливо визнати обгрунтованими.
З огляду на вимоги ст.ст. 22, 26 та 116 КПК України колегія суддів вважає, що не є обгрунтованими і вказівки суду першої інстанції щодо правильного визначення підслідності справи в частині вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.
В зв'язку із даними обставинами постанова про повернення справи на додаткове розслідування підлягає зміні, із даної постанови підлягає виключенню посилання суду на необхідність вирішення питання про визнання ОСОБА_7. потерпілою, дачі правової оцінки діям ОСОБА_1. щодо ОСОБА_7. та прийняття із цього приводу рішення, а також щодо правильного визначення підслідності справи в частині вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.
Підстав для зміни або скасування щодо ОСОБА_1. запобіжного заходу колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 04 травня 2007 року про повернення даної справи на додаткове розслідування змінити. Виключити із даної постанови посилання суду на необхідність: вирішення питання про визнання ОСОБА_7. потерпілою, дачі правової оцінки діям ОСОБА_1. щодо ОСОБА_7. та прийняття із цього приводу рішення, правильного визначення підслідності справи в частині вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.
В іншій частині постанову Ставищенського районного суду Київської області від 04 травня 2007 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.286, ч.3 ст. 289 КК України залишити без змін із урахуванням доповнень, викладених у мотивувальній частині даної ухвали.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишити без змін - підписку про невиїзд.