Справа 22ц-8673                                       Головуючий у 1 інстанції Безрученко Ю.О.

Категорія 27                                               Доповідач Біляєва О.М.

У Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

08 липня 2010 року                Апеляційний суд Донецької області в складі:

            головуючого             Висоцької В.С.,

            суддів                         Біляєвої О.М., Кондратьєвої О.М.,

            при секретарі             Суліма Є.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Макстройінвест» про визнання недійсним договору поруки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки ,

    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 29 квітня 2010 року, яким в позові відмовлено.

    ОСОБА_2 порушує питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт вважає, що суд не врахував, що у разі порушення ТОВ «Макстройінвест» зобов’язань перед банком у боржника та поручителя ОСОБА_3 наступає солідарна відповідальність в повному обсязі. Твердження суду про те, що договір поруки не є угодою щодо розпорядження майном, невірне, оскільки ОСОБА_3 взяв на себе зобов’язання розпорядитися всім майном, що належить поручителю на праві власності, у випадку порушення зобов’язання товариством.  Крім того, суд не зважив на те, що договір поруки не передбачає оплату послуг поручителя відповідно до вимог ст. 558 ЦК України, або отримання будь-якої іншої вигоди для подружжя, отже, його укладення не пов’язане з інтересами подружжя та виходить за межі дрібного побутового. ВАТ КБ «Надра» не надав суду доказів наявності згоди позивача на укладення договору поруки її чоловіком. За таких обставин договір поруки має бути визнаний недійсним з підстав порушення вимог ст.65 СК України.

    В апеляційній інстанції представник апелянта ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

    Інші особи в судове засідання не з’явились; про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується розписками та поясненнями ОСОБА_1

            Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін з наступних підстав.

    Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

    Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

    Висновок суду ґрунтується на законі і відповідає обставинам справи.

    Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Судом встановлено, що 26 січня 2007 року  ОСОБА_3 уклав із ВАТ КБ «Надра» договір поруки, за яким він виступив поручителем ТОВ «Макстройінвест» і несе солідарну відповідальність перед Банком за кредитними договорами ТОВ «Макстройінвест», та додаткову угоду № 1 від 04 жовтня 2007 року до зазначеного договору поруки.

    Відмовляючи в позові, суд обґрунтовано виходив з того, що зі змісту ст. 553 ЦК випливає, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування у грошовій формі того, що не було виконане боржником.

    Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

    Положення ст. 65 СК України, на яку посилається апелянт в обґрунтування доводів скарги, до правовідносин щодо поруки не застосовується, оскільки відповідно до цієї норми закону згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог.

    Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим; ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін. Наведені у апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

                                                              У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

    Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки  Донецької області від 29 квітня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

                     Головуючий

                     Судді