Справа 22ц-8700 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 34 Доповідач Біляєва О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Кондратьєвої О.М.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, за апеляційною скаргою позивача на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2008 року,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2008 року, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача в відшкодування майнової шкоди 1077 гр., моральної шкоди – 300 гр., судові витрати 81 гр. 00 коп. В решті позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначила, що суд неправильно визначив розмір матеріальної шкоди, оскільки останній підтверджено звітом про експертну оцінку та актом про залиття квартири від 10 квітня 2008 року. Факт пошкодження лінолеуму, килимового покриття підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Щодо показань свідка ОСОБА_8, то суд мав їх не приймати до уваги, оскільки свідок у квартирі позивача не була.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 – ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Квартира НОМЕР_1, власником якої є відповідач, розташована поверхом вище. У цій квартирі 06 квітня 2008 року розірвався гнучкий шланг гарячої води, внаслідок чого була залита квартира позивача, яка зазнала пошкоджень. Винними діями ОСОБА_2 заподіяно ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вигляді вартості шпалер 720 гр. та вартості витрат по відновленню килимових виробів 357 гр.; моральну шкоду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив спірні правовідносини, визначив закон, яким вони регулюються. Висновок суду про порушення прав позивача діями ОСОБА_2 обґрунтований і підтверджений матеріалами справи.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені у статтях 1166, 1167 ЦК України.
Шкода, завдана майну фізичної особи, та моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З матеріалів справи видно, що 06 квітня 2009 року залито квартиру, яка належить позивачу і розташована за адресою: АДРЕСА_1, - що завдало матеріальної шкоди.
Розмір матеріальної шкоди в сумі 1087 гр. визначено судом з урахуванням витрат, понесених ОСОБА_4 на придбання шпалер та по відновленню килимових виробів, в сумі 720 гр. та 357 гр. відповідно.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи скарги щодо незгоди з розміром матеріальної шкоди, визначеної судом до стягнення, вважає їх безпідставними.
Суд першої інстанції, відмовляючи в решті позовних вимог, виходив з їх доведеності.
Суд не прийняв до уваги висновок від 30 квітня 2007 року (ас. 8-32), оскільки матеріалами справи повноваження оцінювача ОСОБА_9 як експерта не підтверджені; цей висновок включає вартість пошкоджених речей, зокрема меблів та одягу; ремонту підлоги. Розмір майнової шкоди визначався не у відповідності з державними нормативами та тарифами, а на підставі прайс-листів приватного підприємця (ас. 28-29), які останнім не підписані і об’єктивно не підтверджуються .
Висновок експерта або спеціаліста для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
В акті від 10 квітня 2008 року, який складений працівниками КП «ЖЕК № 2» за участю ОСОБА_4, відображено лише пошкодження шпалер на стінах та стелях квартири.
Позивач ОСОБА_4 зауважень до акту щодо пошкодження внаслідок залиття іншого майна, зокрема пошкодження підлоги, меблів, одягу, не вносила.
Причинний зв'язок між залиттям, яке мало місце 06 квітня 2008 року, та пошкодженням меблів, одягу, підлоги належними доказами не підтверджено.
З метою повного та всебічного розгляду спору судом було задоволено клопотання відповідача щодо призначення судової експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди. Згідно з повідомленням експерта, об’єкт на час огляду 20 травня 2008 року змінений (виконані ремонтні роботи), що виключає можливість дати висновок на питання суду та визначити вартість відновлювального ремонту в зв’язку з не зазначенням в акті від 10.04.2008 року відомостей щодо якості шпалер (ас. 75).
Під час розгляду справи по суті позивачкою підтверджено факт купівлі шпалер в кількості 36 рулонів по 20 гр. за один рулон.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеними позовні вимоги щодо відшкодування вартості пошкоджених шпалер 720 гр., витрат по відновленню килимових виробів в сумі 357 гр., підтверджених квитанцією, та відмовив у відшкодуванні шкоди, завданої пошкодженням підлоги, меблів та одягу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди.
Згідно з вищевказаним актом від 10 квітня 2008 року, залиття квартири АДРЕСА_1 сталося з вище розташованої квартири НОМЕР_1, власником якої є відповідач (ас. 38).
Судом першої інстанції встановлено, що залиття сталося з вини відповідача ОСОБА_2, яка не провела профілактичний огляд гнучкого шлангу гарячої води.
Відповідач ОСОБА_2 вину в заподіянні шкоди позивачеві не оспорює.
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1077 гр.
Суд правильно дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України, оскільки внаслідок залиття квартири саме з її вини пошкоджено майно, що завдає позивачеві моральних страждань.
Визначаючи розмір моральної шкоди в 300 гр., суд першої інстанції виходив зі ступеня, характеру та тривалості моральних страждань позивача в зв’язку з пошкодженням майна. Судом враховано вимоги розумності та справедливості.
Апеляційний суд вважає, що компенсація в 300 гр. є справедливою сатисфакцію за моральну шкоду.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вину ОСОБА_2 та доведеність позовних вимог до цього відповідача. При цьому судом дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно та об’єктивно з’ясовано обставини справи та дана належна оцінка доказам, згідно зі статтею 212 ЦПК України.
Апеляційний суд визнає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального закону. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд, згідно зі статтею 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді