КОПІЯ:
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Румянцев П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним та накладено на нього стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 09 травня 2010 року о 18 годині 30 хвилин, керуючи моторолером «Леопард», б/н, рухався по вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, на вимогу працівника ДАІ пройти відповідний огляд на стан сп’яніння в присутності двох свідків відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
В своїй апеляції ОСОБА_1 порушує питання про зміну постанови судді.
ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, крім випадку коли є поважна причина неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цієї особи. Всупереч цьому, ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до судового засідання, а враховуючи те, що він був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допущене порушення є грубим, тож суддя, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку й особу порушника, відповідно до ст. ст. 30, 33, 130 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, а також запобігання новим проступкам.
Таким чином встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, так як повністю спростовані висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно та обґрунтовано, а тому перегляду, зміні чи скасуванню, не підлягає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2010 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ПІДПИС П.О. Румянцев
Згідно з оригіналом:
Заступник голови Апеляційного суду
Дніпропетровської області П.О. Румянцев