ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 25 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим –
у відсутність особи, яка подала скаргу та про час і місце судового розгляду належно повідомлена,
Москальцем П. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за трудовим наймом не працює, мешкає на АДРЕСА_1, –
підданий стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на сім діб, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 01.05.2010 о 20 год. 10 хв. у с. Ульянівка на вулиці Кірова керував мотоциклом «МТ-10», д/н НОМЕР_1, в порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху в стані алкогольного сп’яніння.
Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на недоведеність факту керування мотоциклом, який суддя вважала доведеним.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч, з мотивованим відхиленням свідків сторони захисту.
Всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративний арешт на рівні передбаченої санкцією мінімальної межі, суддя правильно дійшов висновку про винятковість випадку за ст. 32 КУпАП з огляду на обстановку вчинення проступку, що в сукупності з явним нехтуванням обов’язками водія характеризує проступок грубим порушенням, а також на вік правопорушника і його освітньо-кваліфікаційний рівень, дармоїдство, осілість в сільській місцевості та сімейний стан правопорушника сукупно з укладом його побуту. Тож з огляду на особисті установки особистості правопорушника позбавлення спеціального права та інші заходи стягнення не матимуть необхідного виховного впливу, чим визначається застосування з урахуванням всіх інших зазначених ст. 33 КУпАП обставин адміністративного арешту, який відповідатиме вимогам ст. 23 КУпАП, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2010 про накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду