ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 25 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим –
у відсутність особи, яка подала скаргу та про час і місце судового розгляду належно повідомлена,
Москальцем П. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм, мешкає на АДРЕСА_1, раніше 17.03.2010 підданий штрафу за ч. 1 ст. 121 КУпАП, –
підданий стягненню за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді адміністративного арешту на п’ять діб, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 08.04.2010 о 08 год. 30 хв. на вулиці Чайковського у м. Першотравенську Дніпропетровської області протягом року повторно керував автобусом «КАВЗ-685», д/н НОМЕР_1, який не пройшов своєчасно державний технічний огляд.
Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на недбалість керівника підприємства, де він працює, за якої автобус не пройшов технічний огляд своєчасно, а також на несправедливість суворого стягнення.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Всі обставини вчиненого особою діяння суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно його кваліфікувавши проступком за ч. 3 ст. 121 КУпАП, що серед заходів стягнення передбачає позбавлення права керування транспортними засобами чи адміністративний арешт.
Призначаючи адміністративний арешт на рівні передбаченої санкцією мінімальної межі, суддя правильно дійшов висновку про винятковість випадку за ст. 32 КУпАП з огляду на обстановку вчинення проступку, що підтверджують доводи апеляції, враховуючи рецидив проступку протягом місяця, що в сукупності з професією особи і явним нехтуванням обов’язками водія характеризує проступок грубим порушенням. Тож з огляду на особисті установки правопорушника позбавлення спеціального права, навіть на шість місяців, не матиме необхідного виховного впливу, чим визначається застосування з урахуванням всіх інших зазначених ст. 33 КУпАП обставин адміністративного арешту, який відповідатиме вимогам ст. 23 КУпАП, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання новим проступкам.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 про накладення стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду