ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року червня 25 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                        прокурора

Москальцем П. П.,

Виноградова О. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську протест прокурора Петриківського району, внесений на постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2010, якою справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» про притягнення до відповідальності, –

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка обіймає посаду органів місцевого самоврядування п’ятої категорії з присвоєнням десятого рангу, мешкає на АДРЕСА_1, –

провадженням закрита за п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу проступку, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 притягалася до відповідальності за те, що, обіймаючи посаду секретаря Єлізаветівської сільської ради, у листопаді 2009 року, у приміщенні будівлі сільської ради в с. Єлізаветівці Петриківського району на Центральній площі, 9, використовуючи службове становище, умисно зареєструвала заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в журналі вхідної кореспонденції під № 350/1 за 22.10.2009 та підготувала проект рішення Єлізаветівської сільської ради № 757-3 I/V від 30.10.2009, яке на засіданні сільської ради не розглядалося, чим надала останній переваги під час підготовки рішення сільради про її згоду на надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2, порушивши спеціальні обмеження за п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Постановою помічника прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська від 24.03.2010 за цим фактом відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України з мотивів відсутності достатніх даних про істотність шкоди державним чи громадським інтересам, що виключає наслідок з об’єктивної сторони складу злочину за ч. 1 ст. 364 КК України в діях ОСОБА_3

Провадження закрито через те, що не знайшло свого підтвердження час вчинення проступку, мета, з якою діяла особа, та порівняно перед ким надані переваги і в чому вони полягали.

Прокурор приніс протест на предмет незаконності постанови судді через порушення правил підсудності та необґрунтованості висновку про недоведеність корисливих мотивів особи, внаслідок чого остання уникнула відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи прокурора, який підтримав протест, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів протесту, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За порушення спеціальних обмежень, визначених ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», адміністративна відповідальність, при умові відсутності в діянні складу злочину, встановлена ст. 8 цього Закону, що характеризується, таким чином, як складний одиничний проступок з альтернативними діями, чим визначаються межі судового розгляду за ст. 280 КУпАП, в яких суддя за розгляду справи згідно з ст.ст. 254, 280, 283 КУпАП, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, має встановити тільки здійснені дії особою, яка притягається до відповідальності, та обставини їх здійснення, оцінивши їх на наявність ознак складу проступку за Законом, що ставився особі за вину, не маючи повноважень змінювати правову кваліфікацію вчиненого особою діяння.

За повноваженнями суду апеляційної інстанції згідно з ст. 294 КУпАП порушення розумних строків розгляду справи і правил підсудності за інших умов може доводити упередженість судді під час з’ясування обставин у справі, внаслідок чого має проводитися апеляційним судом повне судове слідство, інакше такі порушення визнаються лише формальними, що на суть вирішення справи не впливає.

Адміністративним проступком за п. «г» ч. 3 ст. 5, ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» є надання незаконних переваг (матеріальних чи інших вигод, пільг, привілеїв тощо) фізичній чи юридичній особі під час підготовки, прийняття рішення, що відбувається в рамках конкурсної (змагальної) процедури, коли рішення має бути прийняте на користь одного з принаймні двох суб’єктів права, які зацікавлені у рішенні на свою користь. В протилежному випадку, тобто за відсутності змагальної процедури для прийняття рішення, підготовка рішення без достатніх правових підстав може мати ознаки протиправного сприяння чи іншого службового правопорушення. Конкурс для встановлення землекористування передбачений ч. 2 ст. 127 ЗК України, підстави для проведення якого у цій справі не доводилися і не встановлені.

Суддя ґрунтовно і мотивовано вказала на недоведеність мети дій особи, яка притягається до відповідальності, що прокурор підміняє поняттям мотивів. Поза увагою прокурора залишилося те, що у цій справі не доводився будь-який з об’єктів сприяння, визначених п. «а» ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, через що цей факт відкидається як не встановлений.

Крім того, уповноважені на виконання функцій держави особи, які несуть адміністративну відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, встановлені ст. 2 Закону України «Про боротьбу з корупцією», і серед них окремо перелічуються в п. «а» цієї статті державні службовці, чий правовий статус визначається Законом України «Про державну службу», та в п. «г» цієї статті – посадові особи місцевого самоврядування, чий правовий статус визначається Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно, за ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» спеціальні обмеження встановлені для всіх суб’єктів, зазначених у ст. 2 цього Закону, а спеціальні обмеження за ч. 3 ст. 5 зазначеного Закону встановлені виключно для однієї категорії осіб – державних службовців (п. «а» ст. 2 цього Закону), які є посадовими особами.

У зв’язку з цим, оскільки ОСОБА_3 обіймає посаду, на яку розповсюджується дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», то вона не відноситься до суб’єктів адміністративного проступку щодо порушення спеціальних обмежень за п. «г» ч. 3 ст. 5 цього Закону, з приводу чого порушено провадження за протоколом у цій справі.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що суддя виконав завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення (ст. 245 КУпАП), а допущені ним порушення ст. 283 КУпАП щодо викладених мотивів, які стали приводом для внесення протесту, не вплинули на правильність, по суті, і справедливість винесеної постанови, не відносячись до істотних, через що така постанова не може бути переглянута (скасована чи змінена) лише з формальних міркувань.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Протест прокурора Петриківського району залишити без задоволення, а постанову судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2010 про закриття справи провадженням за п. 1 ст. 247 КУпАП  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду