ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-15796/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Сіроша М.В., Гордійчук М.П., Островича С.Е., Бим М.Є.
Гончар Л.Я..,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації, 3-я особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2007 роки, –
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача та стягнути на його користь недоотримані суми на оздоровлення за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з 2004 по 2007 роки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.
Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації у виплаті недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації сплатити ОСОБА_6 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 2200 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Однак, за 2007 рік Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, 100 грн.
Судами правильно при вирішенні спору застосовано ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким встановлені розміри мінімальної заробітної плати, а не постанову Кабінету Міністрів України № 562.
Зазначеною постановою № 562 всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі для ліквідаторів ЧАЕС другої категорії.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 роки, а не постанова КМУ № 562.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія, у тому числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині виплати недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2004- 2006 роки, суди правомірно виходили з того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду передбачений ст. 100 КАС України..
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначена пріоритетність нормативно-правових актів, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237–239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Матолич