Справа-№33-541/2010 Головуючий 1 інстанції: Кутья С.Д.
Категорія: ст. 124 КпАП України
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2010 року Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області В.П.Огурецький, за участі особи, яка керувала транспортним засобом ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку
справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка керувала транспортним засобом ОСОБА_1
на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2010 року , якою щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за 124 КпАП України та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн.
Суд у постанові визнав встановленим, що 18.03.2010 року о 14.42, керуючи транспортним засобом тролейбусом «ЗИУ-9», д/н НОМЕР_3 у Ворошиловському районі м. Донецька на перехресті вул. Університетська- пр. Гурова проїхав на заборонений сигнал світлофлора (червоний) внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, у разі чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 8.7.3 е, 8.10 ПДР України.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за 124 КпАП України та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, із закриттям провадження у справі у зв’язку з відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення, посилаючись на те, що про розгляд справи її було повідомлено на 26.04.2010 року у Ворошиловському районному суді м. Донецька, однак справу було розглянуто 06.04.2010 року, про що їй не було повідомлено. Крім того, прохає поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, на які посилається ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 294 п.2 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зважаючи на викладене, прохожу до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду пропущений з поважних причин та має бути поновлений.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 судом першої інстанції не було повідомлено про розгляд справи. Протокол судового засідання не вівся.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.
За таких обставин постанова районного суду як незаконна підлягає скасуванню з винесенням нової постанови.
Згідно до вимог ст. 280 КпАП України суд зобов’язаний з’ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини, за яких ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, які містяться у справі.
Так опитаний у судовому засіданні в апеляційному суді, у якості свідка ОСОБА_3, який є іншим учасником ДТП та пояснював, що він 18.03.2010 року о 14.42, керуючи транспортним засобом «Шевролет» д/н НОМЕР_2, рухався по проспекту Гурова з боку вул. Щорса у напрямку вул. Університетська, під’їхав до вул. Університетської та зупинився на світлофорі при цьому зайняв положення ліворуч, включив лівий поворот, оскільки йому потрібно повернути ліворуч в бік проспекту Театральний. З правого боку від нього стояв легковий автомобіль. Коли загорівся зелений сигнал світлофору на перехресті по вулиці Університетській ніякого транспорту не було, та почав рух на перехрестя, загальмував пропускаючи легкові автомобілі, які рухалися йому на зустріч з бул. Пушкіна та побачив, що по вул. Університетській з боку Театрального проспекту рухається тролейбус, який не зупиняється на світлофорі , намагався здати назад, та не встиг в результаті чого сталося зіткнення з тролейбусом.
ОСОБА_5, допитаний у якості свідка у апеляційному суді, який пояснив, що коли загорівся зелений світ світлофлору водій Шевроле почав повільно рухатися на перехрестя, по вул. Університетській автомобілів не було, зелений світ горів приблизно 5 секунд та він почув звук тролейбуса, який набирав швидкість руху, та не знижав швидкість руху, тобто не застосовуючи заходів для гальмування зіткнувся з Шевроле.
Аналогічні пояснення в судовому засіданні дав ОСОБА_6, ОСОБА_7
Пояснення з вказаного приводу, дані апеляційному суду свідком ОСОБА_8, не заслуговують на увагу оскільки він вказував на те, що не звертав уваги на дорожню обстановку, стояв на перехресті та почув сильний удар, в подальшому звернув увагу на зелений миготливий сигнал світлофору, зазначаючи, що він припускав, що горів зелений світ світлофору.
Висновки суду про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП, відповідають фактичним обставинам справи. Вказане підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 24.03.2010 року (а.с. 2) та іншими доказами, які містяться у справі – протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та огляду транспортних засобів від 18 березня 2010 року, схемою до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9-12)
Відповідно до п.п.8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху України червоний сигнал світлофору, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає – не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Таким чином, ОСОБА_1 під час подачі світлофором сигналу, що забороняє рух, не зупинилася перед перехрестям, не переконалася у безпеці, виїхала на перехрестя, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_1 є склад даного адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 безпідставні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2010 року , якою щодо ОСОБА_1 -скасувати.
Винести нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, за ст. 124 КпАП України та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: