АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 11-1067/2010 р.

Категорія ст. 186 ч. 2

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Тарасенко О.О.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     6 липня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів: Литвиненка О.О., Франтовської Т.І.

        за участю прокурора Моніча О.Ю.

        засудженого ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року,

Цим вироком

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, раніше судимий:

28.12.2006 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 289 ч. 2, 190 ч. 2, 70, 75, 76 КК України на 5 років  позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

12.07.2007 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 190 ч. 2, 186 ч. 2, 70, 71 КК України на 5 років  1 місяць позбавлення волі. Звільнений 26.05.2009 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 29 днів,

засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

    На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2007 року і остаточно до відбуття призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 засуджено за те, що 6 березня 2010 року близько 19 год. 30 хв., знаходячись на першому поверху корпусу № 2 гуртожитку, розташованому на пр. Свободи, 89 м. Дніпропетровська, відкрито заволодів мобільним телефоном і карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф» неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, загальною вартістю 435 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

      В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить врахувати те, що він визнав себе винним, відшкодував заподіяну шкоду, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тяжкий матеріальний стан  і просить призначити покарання з застосуванням ст.. 69 КК України.

      Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_2  за ст.186 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.

Призначаючи   ОСОБА_2 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ними, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і ті, на які посилається в своїй апеляції засуджений  і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин не відбувши покарання за попередній, суд обґрунтовано призначив йому покарання за правилами ст.. 71 КК України.

Доводи ОСОБА_2 про суворість покарання безпідставні.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.    

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_2  залишити без задоволення , а вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 23 квітня 2010 року щодо  нього – без зміни.

    Судді: