Справа № 11- 411/2010                                          Головуючий у І інстанції – Зарічна Л.А.

Категорія - ч. 2 ст. 390  КК України.                       Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 08 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді -  Карнауха А.С.

суддів – Широян Т.А., Баглая І.П.

з участю прокурора – Шваб Л.В.

захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року кримінальна справа про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Прилуки, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 02.02.2007 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, направлена Прилуцькому міжрайонному прокурору для організації провадження додаткового розслідування з мотивів   неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Запобіжний захід ОСОБА_2, залишено у вигляді взяття під варту.

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він, 22.02.2008 року у невстановлений час та у невстановленого джерела, повторно, умисно, незаконно, придбав чотири пластикові пляшки з рідиною темного кольору із різким запахом розчинника, кружку із залишками нашарування речовини коричневого кольору та різким запахом розчинника, які сприйняв як наркотичний засіб та умисно переніс до місця проживання своїх знайомих.

Того ж дня 22.02.2008 року о 18 годині 10 хвилин працівниками міліції в ході огляду помешкання будинку АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено на столі чотири пластикові пляшки, з яких дві – дволітрові, одна – півторалітрова, одна – півлітрова, які частково були заповнені рідиною темного кольору і різким запахом органічного розчинника, в яких згідно висновку експерта є особливо небезпечний наркотичний засіб – концентрат макової соломи (екстракційний опій), загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,11 грамів, які він хотів використати для власних потреб без мети збуту.

Дії ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковано за частиною 2 статті 309 КК України.

В апеляції прокурор просив скасувати постанову судді, як безпідставну, оскільки суд не взяв до уваги, що постановою органу досудового слідства по даному факту відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого статтею 309 КК України уже прийнято рішення, яке ніким не оспорювалось та не скасоване.

В запереченнях на апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_1 вважав об’єктивною постанову суду про направлення кримінальної справи для організації додаткового розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримував апеляцію з викладених в ній підстав, захисника, котрий  стверджував про законність постанови судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з інших мотивів ніж викладені в апеляції.

Відповідно до частини 1 статті 281 КПК України, суд вправі повернути кримінальну справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства лише в тому разі, коли її не може бути усунуто в судовому засіданні.

Досудове слідство  визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були дослідженні або були поверхово чи однобічно дослідженні обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Спрямовуючи кримінальну справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції в постанові зазначив, що під час судового розгляду даної кримінальної справи було встановлено причетність до вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину інших осіб, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, оскільки наявні підстави для притягнення їх до кримінальної відповідальності і окремий розгляд справи щодо останніх неможливий, про що в судовому засіданні заявив клопотання захисник.

Також обґрунтовуючи рішення суд вказав, що існування постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи відносно вказаних осіб не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки досудове слідство було проведено неповно і станом на час винесення такої постанови в матеріалах кримінальної справи були відсутні відповідні докази, які вказували на причетність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення даного злочину.

 З огляду на матеріали справи до неповноти досудового слідства судом першої інстанції було віднесено наявність повідомлення начальника сектора ТКЗ роботи Прилуцького МВ УМВС НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, що сліди пальців рук, які були вилучені 22.02.2008 року з пляшок у будинку АДРЕСА_2 та перевірені за „АДІС „Дакто – 2000” були залишені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (Том 2 а. с. 64).

Допитаний в судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи свідок ОСОБА_4, не заперечуючи можливості наявності його відбитків на пластикових пляшках, оскільки брав їх в руки, стверджував, що дані пляшки приніс ОСОБА_2, який хотів виготовити наркотичний засіб.

Як вбачається з копії актового запису про смерть, ОСОБА_5, помер
ІНФОРМАЦІЯ_2 (Том 2 а. с. 45).

Разом з тим суд першої інстанції в постанові про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування не зазначив в чому саме полягає неповнота досудового слідства, у наслідок яких обставин він не може сам усунути в судовому засіданні виявлену ним неповноту досудового слідства.

Повертаючи справу на додаткову розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, суд не мотивував своє рішення  про неможливість окремого розгляду справи щодо останніх.

За змістом пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 11 лютого 2005 р. № 2 „Про практику застосування судами України
законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на   додаткове розслідування”, неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів.

У зв’язку з тим, що справу, щодо ОСОБА_2 було безпідставно направлено на додаткове розслідування, оскільки висновки суду не ґрунтуються на законі, постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України прокурору для проведення додаткового розслідування, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

СУДДІ:

             Карнаух А.С.                          Широян Т.А.                              Баглай І.П.