Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Щербань А.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
його представника ОСОБА_2,
представника відповідача Лисака В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання незаконною зміни валюти кредиту, спонукання до відновлення попередніх умов договору і до перерахунку сплачених коштів, скасування пені та плати за резервування комісії із апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2010 року,
встановила:
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання незаконною зміни з серпня 2008 року валюти кредиту за договором про іпотечний кредит від 20 лютого 2008 року № НМJ0G10000003567 з гривні України на долари США і спонукання відповідача до зворотного перерахунку грошового зобов’язання за цим договором за офіційним курсом валют, який діяв на час зміни його умов. Окрім того, позивач просив скасувати плату за резервування комісії за дострокове погашення кредиту та зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» скасувати штрафні санкції, які були нараховані за цей період.
Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначив, що банк надав йому кредит в сумі 110000 грн., який він зобов’язався повернути до 20 лютого 2020 року із сплатою 15 % річних за користування грошовими коштами, і виконання цього зобов’язання було забезпечено іпотекою належної йому на праві власності квартири. Однак, в серпні 2008 року працівники відповідача змусили його підписати заяву про зміну валюти кредиту, хоча у встановленому порядку зміни до кредитного договору не вносились, після чого він почав сплачувати щомісячні ануїтетні платежі в доларах США, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлявся приймати гривні. Також позивач вказав, що після фактичної зміни умов договору, про які він не обізнаний, банк в односторонньому порядку змінив нульову ставку винагороди за дострокове погашення кредиту і направляє сплачувані кошти на погашення незрозумілих штрафних санкцій, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту і процентам.
В ході судового розгляду ОСОБА_1 уточнив свої вимоги. Він просив зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувати сплачені ним кошти в сумі 3135 доларів США у гривневий еквівалент і зарахувати їх на погашення заборгованості по кредиту та процентам, а також скасувати нараховану пеню в сумі 427 грн. 82 коп.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2010 року позов задоволено частково. Цим рішенням визнано неправомірним перерахування ПАТ КБ «ПриватБанк» валюти кредиту із національної валюти України – гривні в долари США за укладеним між сторонами договором. Також зобов’язано банк зробити перерахунок сплачених позивачем коштів в сумі 3135 доларів США в рахунок погашення його зобов’язання за вказаним договором у національній валюті України на день платежу і скасовано нараховану пеню в розмірі 427 грн. 82 коп. В решті позову відмовлено. Судові витрати у справі покладені на відповідача.
Суд виходив з того, що сторони не дотримались письмової форми правочину при внесенні змін і доповнень до кредитного договору щодо зміни його істотної умови (валюти зобов’язання), внаслідок чого збільшився обсяг грошового зобов’язання позивача і банк неправомірно нарахував пеню. Одночасно суд прийшов до висновку, що у зв’язку з неукладенням даної додаткової угоди відсутні підстави для перерахунку валюти кредиту та скасування винагороди за його дострокове погашення.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вказане рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною зміни валюти кредиту та спонукання до перерахунку внесених платежів і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, банк зазначив, що письмова заява позивача про зміну валюти кредиту є письмовою формою додаткової угоди, на виконання якої ОСОБА_1 здійснював платежі за кредитним договором в іноземній валюті. До того ж, банк вказав, що він прийняв це виконання, а тому недодержання письмової форми правочину не має наслідком його недійсність.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що 20 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № НМJ0G10000003567, за яким банк надав останньому кредит на поліпшення якості квартири № 62, по вул. Залізничній, 4, в смт. Ярмолинці, Хмельницької області, в сумі 110000 грн. За цим договором ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання сплатити банку проценти за користування грошовими коштами в розмірі 15 % річних і повернути кредит до 20 лютого 2020 року в національній валюті України – гривні шляхом внесення до 20 числа кожного місяця ануїтетних платежів в сумі не менше 1465 грн. 43 коп. /п.п. 1.1, 1.3, 1.5, 2.4, 5.3.2, 3.3.2, 3.3.4 договору/.
Виконання зобов’язання ОСОБА_1 за кредитним договором було забезпечено іпотекою вищевказаної квартири.
18 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся на адресу керівника бізнесу Іпотечне кредитування ОСОБА_4 з листом про зміну валюти вказаного кредитного договору. Позивач просив конвертувати залишок заборгованості за договором в розмірі 109677 грн. 09 коп. в долари США по курсу процесинга на дату укладення додаткової угоди.
З серпня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» став приймати від позивача щомісячні ануїтетні платежі в доларах США.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а також підтверджуються: правовстановлюючими документами банку, договором про іпотечний кредит та іпотечним договором від 20 лютого 2008 року № НМJ0G10000003567, листом ОСОБА_1 від 18 липня 2008 року про зміну валюти кредиту, квитанціями про внесення позивачем ануїтетних платежів, виписками по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1055 цього Кодексу кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 654 цього Кодексу зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Вимоги до письмової форми правочину визначені статтею 207 ЦК України. У відповідності до частин 1 і 2 даної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
В силу ст.ст. 524, 638, 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є умови про предмет договору, ціну, строк його дії, валюту зобов’язання, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правильно виходив з того, що сторони не дотримались письмової форми правочину при внесенні змін і доповнень до кредитного договору щодо зміни його істотної умови (валюти зобов’язання).
Так, згідно укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 кредитного договору /п.п. 10.2, 10.3/ цей договір може бути змінений або доповнений за їх взаємною згодою. Всі зміни та доповнення до договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін.
Лист ОСОБА_1 від 18 липня 2008 року вказує лише на його намір укласти додаткову угоду і не свідчить про її безпосереднє укладення.
До того ж цей лист адресовано керівнику бізнесу Іпотечне кредитування ОСОБА_4, а у справі відсутні дані про те, що останній уповноважений відповідачем на укладення правочину.
Крім того, волевиявлення ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо зміни валюти кредиту не зафіксовано у жодному документі, який підписаний уповноваженою на це особою та скріплений печаткою.
Таким чином, доводи відповідача про дотримання сторонами письмової форми правочину суперечать встановленим обставинам і вимогам чинного законодавства.
Недодержання письмової форми кредитного договору тягне за собою його недійсність, яка встановлена законом (ст. 1055 ЦК України), а тому посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на чинність додаткової угоди щодо зміни валюти кредиту у відповідності до вимог ст. 218 цього Кодексу є безпідставними.
Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції – Місінкевич А.Л. Справа № 22ц – 2172
Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 27