Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі Щербань А.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи – державне підприємство «Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницького», служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про відшкодування шкоди із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2010 року,
встановила:
В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – державне підприємство «Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницького», про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4817 грн. і моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначив, що в листопаді 2009 року сталося затоплення його квартири АДРЕСА_1, через пошкодження системи водопостачання у квартирі відповідачки АДРЕСА_2, яка розташована поверхом вище, внаслідок чого займане ним помешкання потребує відновлювального ремонту, а йому спричинені моральні страждання.
Суд залучив ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до участі у справі як співвідповідачів, а службу у справах дітей Хмельницької міської ради – як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2010 року в позові відмовлено. При цьому суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в розмірі 250 грн.
Суд виходив з того, що вина відповідачів у затопленні квартири ОСОБА_1 не доведена.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідність висновків суду цим обставинам, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Навівши доводи позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що суд не дав належної оцінки поданим доказам щодо протиправної поведінки відповідачів, яка призвела до затоплення його квартири, і останні не довели, що шкоди завдано не з їх вини.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідачі та представники третіх осіб, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явилися.
Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з’ясував всіх обставин, якими обґрунтовувались позовні вимоги, і не дав належної оцінки поданим доказам. Окрім того, суд не застосував закон (ст.ст. 1166, 1167 ЦК України), який підлягав застосуванню, та неправильно витлумачив застосований закон (ст. 60 ЦПК України).
У зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю цих обставин, які суд вважав встановленими, та порушенням норм матеріального і процесуального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлено, що ОСОБА_1 разом із сім’єю проживає на умовах найму в квартирі АДРЕСА_1, яка належить Міністерству оборони України.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 в цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище.
В період часу з 5 до 19 листопада 2009 року мало місце неодноразове залиття водою квартири позивача, внаслідок чого житлове приміщення потребує відновлювального ремонту. Вартість цього ремонту становить 4817 грн.
Зазначені обставини підтверджуються: ордером на квартиру АДРЕСА_1, і довідкою щодо реєстрації сім’ї ОСОБА_1 за даною адресою; правовстановлюючими документами на квартиру АДРЕСА_2 в цьому ж будинку; показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо обставин і наслідків залиття водою квартири позивача; актами комісії про її затоплення; фотокартками квартири ОСОБА_1 та локальним кошторисом ПП «Верхолазбуд» щодо вартості її відновлювального ремонту.
Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Із поданих до суду доказів вбачається, що вода в квартиру позивача потрапляла з верхнього поверху. На цю обставину вказують характер і локалізація пошкоджень житлового приміщення.
Згідно актів комісії державного підприємства «Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницького» від 9 і 19 листопада 2009 року в зливній каналізації вологи не виявлено, що виключає потрапляння води у квартиру ОСОБА_1 з даху будинку, а в квартирі відповідачів мало місце самовільне переобладнання систем водопостачання і водовідведення.
Як пояснили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 витік води стався у квартирі АДРЕСА_2, оскільки після тимчасового припинення водопостачання до неї припинялось затоплення квартири поверхом нижче.
Під час огляду квартири відповідачів (відповідно до акту комісії від 22 січня 2010 року) встановлено, що після затоплення вони демонтували у ванній кімнаті душову кабіну, після чого зафіксовано часткове висихання стіни у квартирі ОСОБА_1
Згідно висновку експертного дослідження від 26 лютого 2010 року № 02/10 технічний стан системи гарячого, холодного водопостачання та каналізації в приміщенні ванної кімнати квартири АДРЕСА_2, – добрий, а протікання води в даному приміщенні не виявлено.
Експертне дослідження проводилось в лютому 2010 року, тобто після припинення затоплення квартири позивача, а тому даний висновок не містить інформацію щодо предмета доказування і є неналежним доказом. Цей висновок не може бути взятий судом до уваги.
Наявні у справі докази підтверджують, що затоплення сталося внаслідок несправності системи водопостачання і водовідведення в квартирі відповідачів.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки дослідженим доказам, а тому прийшов до помилкового висновку про недоведеність їх вини у завданні шкоди ОСОБА_1
Неправильно витлумачивши ст. 60 ЦПК України, суд не врахував, що особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Тобто відсутність вини у завдані шкоди повинна доводити особа, яка завдала шкоди (ст. 1166 ч. 2 ЦК України). Відповідачі не надали доказів на підтвердження даної обставини.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до вимог ст.ст. 22, 386, 396, 1166 ЦК України йому має бути відшкодована матеріальна шкода (реальна вартість відновлювального ремонту квартири) в сумі 4817 грн., яка відповідачами не спростована.
Також позивачу завдана моральна шкода. Внаслідок затоплення квартири він переніс нервовий стрес і моральні страждання, що призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір даного відшкодування слід визначити в сумі 1000 грн.
ОСОБА_5 є малолітньою особою, а тому на неї не може бути покладене зобов’язання з відшкодування шкоди. Ця шкода завдана спільними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а тому вони мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.
ОСОБА_1, на користь якого ухвалено рішення, мають бути присуджені з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 понесені судові витрати в сумі 178 грн. 20 коп. Окрім того, останні мають сплатити на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 1 грн. 30 коп. ((51+8,50)-58,2).
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 386, 396, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 4817 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., понесені судові витрати в сумі 178 грн. 20 коп., а всього – 5995 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь держави судовий збір в сумі 1 грн. 30 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції – Приступа Д.І. Справа № 22ц – 2317
Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 34