УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Іващенко В.В. Суддів: Летягіної О.В., Сінані О.М. При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судову засіданні в місті Сімферополі цивільну

справу за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по

безробіттю, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення

Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня

2006 року    та на ухвалу   Бахчисарайського районного    суду    Автономної

Республіки Крим від 28 жовтня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Бахчисарайський районний центр зайнятості населення звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, заподіяного безпідставно отриманою допомогою по безробіттю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14 червня 2004року по 31 січня 2005року відповідач перебував на обліку в центру зайнятості як безробітний. За цей час йому була виплачена матеріальна допомога на загальну суму 396 грн.00коп. На момент присвоєння статусу безробітного ОСОБА_1 надав дані про відсутність заробітку та інших передбачених законодавством доходів і зобов'язався в разі зайняття трудовою діяльністю, яка приносить дохід, сповістити про це центр зайнятості. Проте в листопаді 2004року позивачу, стало відомо про те, що ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю і отримує дохід, що підтверджується даними Бахчисарайського районного суду про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 200грн. за надання юридичних послуг. Тому позивач вважає, що матеріальна допомога була отримана ОСОБА_1 безпідставно і посилаючись на Закон України „Про зайнятість населення", Закон України „Про адвокатуру", просить стягнути з нього суму матеріальної допомоги в розмірі 396грн.00коп.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2006 року, позовні вимоги Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 задоволені. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави в особі Бахчисарайського районного центру зайнятості суму безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 396грн.00коп.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду від 24 жовтня 2006року виправлені описки в рішенні Бахчисарайського районного суду від 11 серпня 2006року. В мотивувальній частині рішення „Позовні вимоги не обґрунтовані і не

Справа № 22-ц-528/2007              Головуючий суду першої інстанції - Атаманюк Г.С

Доповідач - Летягіна О. В.

підлягають задоволенню" читати як „позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню".

На зазначене рішення та ухвалу Бахчисарайського районного суду ОСОБА_1 принесені апеляційні скарги, в яких він просить скасувати рішення та ухвалу суду та провадження по справі закрити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до додатку до Указу Президента № 1573 від 15.12.1999року „Схема організації та взаємодії органів центральної виконавчої влади", Міністерство праці і соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади України".

Згідно з додатком до постанови КМУ №966 від 03.09.1997року, Державну службу зайнятості передано до сфери керування Міністерства праці і соціальної політики.

Статтею 18 ЗУ „Про зайнятість населення" передбачено, що державна служба зайнятості утворюється з метою реалізації державної політики заянятості населення, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність державної служби зайнятості здійснюються під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону, Бахчисарайський районний Центр зайнятості віднесений до державної служби зайнятості.

Таким чином Бахчисарайський районний Центр зайнятості є державним органом виконавчої влади та уповноважений державою здійснювати його політику в сфері зайнятості населення. Про це зазначено й Бахчисарайським районним Центром зайнятості у позовної заяві.

Згідно з ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ провадиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 ч. 1 п. 4 КАС України передбачено компетенцію адміністративних судів щодо спорів за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

За таких підстав, враховуючи, що позовні вимоги вирішені не в тому порядку, ніж передбачено діючим процесуальним законодавством, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 205 ч. 1. п. 1, 310 ч. 1, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11 серпня 2006 року та ухвалу того ж суду від 28 жовтня 2006року скасувати.

Провадження у цивільної справі за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, закрити.

Роз'яснити Бахчисарайському центру зайнятості його право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,

та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду

України.