УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 травня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого  

суддів

при секретарі          

Красвітної Т.П.,

Черненкової Л.А., Куценко Т.Р.

Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд», третя особа – ОСОБА_6, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання службових обов’язків директором ПП «БПФ «Південьбуд» ОСОБА_6, під час здійснення підприємством робіт по будівництву газопроводу до школи в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, змінено екологічний стан ґрунту на території  належної позивачу земельної ділянки (паю) площею 4,444 га,   через порушення технології зняття та повернення родючого шару ґрунту змінився  розподіл гумусу по профілю технічного рекультивованого ґрунту чим спричинена матеріальна шкода, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 26148,00 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року позов задоволено, стягнуто з ПП «БПФ «Південьбуд» на користь ОСОБА_5 спричинену матеріальну шкоду внаслідок порушення законодавства України про охорону земель в розмірі 26148,00 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., витрати на оплату правової допомоги в сумі 1500,00 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПП «БПФ «Південьбуд» посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що у зв”язку з виконанням умов договору підряду, укладеного 22.04.2004 року між ПП «БПФ «Південьбуд», в особі директора ОСОБА_6, та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, при проведенні у грудні 2004 року – січні 2005 року газопроводу до школи в селі Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області було порушено грунтовий покров (родючий шар грунту) на території земельної ділянки площею 4,444 га, яка розташована на землях Миколаївської сільської Ради і перебуває у приватній власності позивача на підставі відповідного державного акту 1У-ДП № 026617 від 12.03.2002 року (справа № 1-35\2009, том 1, а.с. 10, 137).

Також судом встановлено, що, у зв”язку з зазначеними обставинами, навколишньому природньому середовищу спричинено істотної шкоди, змінено розподіл гумусу по профілю технічно рекультивованого грунту, який складається з  перемотаних генетичних горизонтів грунту та материнської породи, що вказує на порушення вимог ст.ст. 166, 168 ЗК України, ст. 52 Закону України „Про охорону земель” від 19.06.2003 року, з відповідними змінами та доповненнями, щодо технології зняття та повернення родючого шару грунту на земельній ділянці позивача.

Дані обставини стверджуються, зокрема, матеріалами кримінальної справи № 1-35\2009 порушеної за ч. 2 ст. 367 КК України у відношенні службової особи відповідача ПП «БПФ «Південьбуд» - третьої особи ОСОБА_6, який, маючи організаційно-розпорядницькі та адміністративно-господарські повноваження, через несумлінне ставлення до покладених на нього обов”язків не вжив заходів для отримання необхідного робочого проекту щодо рекультівації по даному об”єкту та спеціального дозволу на зняття і перенесення родючого шару грунту, що призвело до зміни екологічного стану грунту та спричинило істотної шкоди навколишньому природному середовищу і охоронюваним правам та інтересам позивача. Також судом встановлено, що дану кримінальну справу закрито постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2009 року з нереабілітуючих підстав, а саме за п. „Є” ст. 1 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року.

Отже, місцевий суд, керуючись ч. 1 ст. 1172 ЦК України, якою передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов”язків, дійшов обгрунтованого висновку про те, що ПП «БПФ «Південьбуд» є належним відповідачем та повинно відшкодувати позивачу спричинену матеріальну і моральну шкоду.

Колегія не вбачає підстав для притягнення до цивільно-правової відповідальності  Управління капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, оскільки суду не надані докази на підтвердження позиції відповідача, що директор підрядника ПП «БПФ «Південьбуд» вчинив вищезазначені протиправні дії за завданням даного замовника.

Обговорюючи питання про розмір заподіяної  шкоди,  колегія приймає до уваги, що під час розслідування кримінальної справи прокуратурою Петропавлівського району отримано висновок спеціаліста державного підприємства „Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”  про стан грунтів порушених при будівництві зазначеного газопроводу, в якому, зокрема, визначено розмір втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зниженням продуктивності угідь на земельній ділянці позивача після цього будівництва, що дорівнює 26148,0 грн (кримінальна справа № 1-35\2009, том 1, а.с. 65 - 69).

Приймаючи до уваги, що у постанові Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2009 року, яка набрала законної сили, про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6  за ч. 2 ст. 367 КК України  визначено аналогічний розмір матеріальної шкоди, в суді апеляційної інстанції учасниками процесу на підставі ст. 143 ЦПК України не було заявлене клопотання про призначення відповідної судової експертизи, колегія дійшла висновку, що місцевим судом обгрунтовано з відповідача на користь позивача стягнуто матеріальну шкоду у  розмірі 26148,0 грн.

Районний суд, приймаючи до уваги наявність та глибину  моральних переживань позивача у зв»язку з вищезазначеним порушенням його права власності на земельну ділянку, виходячи з принципу розумності та співрозмірності, обгрунтовано стягнув з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000,0 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Колегія звертає увагу, що трирічний строк позовної давності позивачем пропущено з поважних причин, які пов»язані з порушенням та розслідуванням  кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 367 КК України, постанову про закриття якої було винесено судом лише 12.02.2009 року, крім того, під час досудового слідства, 04.11.2005 року, позивачем була подана позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка долучена до матеріалів кримінальної справи, але по суті розглянута не була (справа № 1-35\2009, том 1, а.с. 77, том 2, а.с. 185 – 186).

Доводи апеляційної скарги про непідсудність даної справи Першотравенському міському суду Дніпропетровської області є безпідставними, оскільки даний позов пред»явлено за місцем проживання позивача на підставі ч. 3 ст. 110 ЦПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Крім того, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 311 ЦПК України про скасування рішення з направленням справи на новий розгляд і положення ч. 3 ст. 309 ЦПК України, якою передбачено, що  порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.  

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

        УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Багатопрофільна приватна фірма «Південьбуд» - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді