Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц–3637/10
Категорія 57 Головуючий у 1-йГ Головуючий у 1 й інстанції – Грищенко В.М.
Доповідач – Демченко Е.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Басуєвої Т.А.
суддів – Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі – Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська на ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2010 року по справі за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська діючого в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2010 року повернуто позовну заяву прокурора Індустріального району м.Дніпропетровська діючого в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вказаної ухвали, посилаючись на порушення процесуального законодавства.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного центру зайнятості про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Дніпропетровський обласний центр зайнятості є юридичною особою, якій має самостійна права позивача.
Проте ст.121 Конституції України, ст.45 ЦПК України, ст.ст.20,36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.
Відповідно до Правових позицій висловлених Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв'язку з винятковими обставинами у 2008 році передбачено, що участь у цивільному судочинстві суб'єктів, уповноважених на захист прав та інтересів інших осіб, регулюється ст.45 ЦПК України. Указана норма передбачає, що метою участі цих осіб є захист прав, свобод та інтересів інших осіб у межах своїх повноважень. Усі перелічені суб'єкти можуть брати участь у цивільному процесі у випадках, встановлених законом, тобто підставою їх участі є прямий припис закону.
Закон надає відповідному суб'єкту право або покладає обов'язок участі у цивільному процесі з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб виходячи з його компетенції та виконуваних функцій.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянин або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Зазначеним Законом прокурору надано право самостійно визначати підстави для представництва у судах, форму його здійснення, а також здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального права, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307,п.3 ст.312,ст.ст.313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська задовольнити.
Ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 березня 2010 року скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді:
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1164/10
Категорія 51 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Руденко В.В.
Доповідач – Каратаєва Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
16 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі – Кононенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року про повернення позовної заяви,
ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2009 року скасувати, матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді