ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня 11 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:
Головуючим –
з участю прокурора
Румянцевим П. О.,
Романенка Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обіймає посаду службовця місцевого самоврядування шостої категорії з присвоєнням 12 рангу, мешкає на АДРЕСА_1, раніше не судимий, –
підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» у виді штрафу в сумі 425 гривень, –
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що, працюючи з 03.06.2006 головним спеціалістом з мобілізаційної роботи і цивільного захисту населення виконавчого комітету Довгинцівської районної у м. Кривому Розі ради, у січня 2010 року до Криворізької міської ради надав відомості за формою звітності № 3/СІЗ, затвердженою наказом МНС № 437 від 16.06.2007, про наявність чотирьох об’єктів, залитих ґрунтовими і промисловими водами, коли в дійсності таких об’єктів один, чим надав недостовірну інформацію про використання захисних споруд цивільного оборони у мирний час і їх обслуговування у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, порушивши спеціальні обмеження за п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Постановою помічника прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу від 12.04.2010 за цим фактом занесення в офіційний документ недостовірної інформації відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів за ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України з мотивів малозначності вчиненого діяння, яке формально містить склад цих злочинів.
Апелюючи, ОСОБА_3 посилається на те, що постанова судді цього ж суду від 29.03.2010 відповідно до п. 8 ст. 247 КУпАП перешкоджала провадженню у цій справі, а також на порушення його прав за ст. 268 КУпАП на судовий захист через утиски в користуванні правовою допомогою адвоката, що призвело до висновків судді про недостовірність інформації, які не ґрунтуються на зібраних доказах, та до неврахування відсутності корисливих мотивів його дій.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши заперечення прокурора, який вважав постанову судді законною, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність та обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про її перегляд, виходячи з наступного.
Суддею з’ясовувалися всі обставини, що мають значення для справи (ст. 280 КУпАП) за наслідками дослідження зібраних у справі доказів, і суддею в постанові встановлені згідно з істиною фактичні обставини. Проте, через неправильне застосування норм матеріального права прийнято незаконне рішення у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» встановлена адміністративна відповідальність за порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, в якому полягає зміст протиправності, що визнається статтею 11 КК України ознакою злочину. Відповідно, відмова в порушенні кримінальної справи з підстав малозначності за ч. 2 ст. 11 КК України (п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України), а не з підстав, зокрема, відсутності в діянні ознаки суспільно-небезпечного наслідку, передбаченої статтею Особливої частини КК України (п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України), виключає ознаки протиправності та суспільної небезпечності за визначенням ст. 3 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і, у всякому випадку, – притягнення до адміністративної відповідальності за цим Законом.
Згідно з преамбулою Закону України «Про інформацію» цей Закон закріплює право громадян України на інформацію і закладає правові основи інформаційної діяльності, яка визначається згідно з ст. 2 цього Закону, у зв’язку з чим за ст.ст. 7, 42 зазначеного Закону учасниками суспільних інформаційних відносин є публічна влада і приватні особи, за якими ст.ст. 9, 38, 39 Закону України «Про інформацію» визнається право на інформацію, охорона якого має забезпечуватися згідно з ст.ст. 45, 47 цього Закону. У зв’язку з цим для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, встановлені п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» спеціальні обмеження, об’єктом охорони яких, таким чином, є право на інформацію фізичних та юридичних (приватних) осіб. Відповідно, об’єктом у складі адміністративного проступку за п. «г» ч. 1 ст. 5 і ст. 8 цього Закону є суспільні інформаційні відносини між публічною владою та приватними особами, а предметом проступку не може бути офіційний документ.
В тому ж разі, коли інформація є об’єктом відносин виключно між органами публічної влади з приводу виконання функцій державного управління під час здійснення ними своєї компетенції, то надання інформації, її обсяг та порядок надання належить до реалізації цими органами своїх повноважень, через що правопорушення, які посягають на ці суспільні відносини, тягтимуть відповідальність за охоронною нормою щодо нормальної організації управління, авторитету органів влади чи порядку проходження служби. Звідси, діяння, що ставилося за вину особі у цій справі, не містить об’єкт у складі проступку.
Таким чином, на підставі відсутності об’єктивних ознак складу порушення спеціальних обмежень за ч. 1 ст. 5 цього Закону апеляційному суду належить згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановити про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 252, 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» закрити через відсутність події проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.
Суддя апеляційного суду