ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року червня 11 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                    особи, яка подала скаргу,

Румянцевим П. О.,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Марганецького міського суду  Дніпропетровської області від 28.04.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, студент заочного відділення ПВНЗ «Європейський університет», який працює, мешкає на АДРЕСА_1, –

підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 06.04.2010 о 08 год. 10 хв. на вулиці Київська у м. Марганці, керуючи з явним ознаками алкогольного сп’яніння автомобілем «ЗАЗ», н/з НОМЕР_1, ухилився від проходження на вимогу працівника міліції медичного огляду, чим в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження такого огляду.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на недоведеність наявності підстав для проходження медичного огляду на стан сп’яніння, які суддя вважав встановленими, а також на вимушеність відмови через поспіх у приватних справах, на підтвердження чого судді надавався висновок лікаря, що не врахований під час винесення постанови.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що полягає у невиконанні встановленого п. 2.5 Правил дорожнього руху обов’язку пройти такий медичний огляд на вимогу працівника міліції відповідно до затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17.12.2008 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Згідно з ст. 266 КУпАП і п.п. 2, 6 зазначеного Порядку встановлені приводи і підстави для проведення медичного огляду на стан сп’яніння, відповідно до чого підстави визначаються за наявністю ознак такого стану, установлених відповідно до затвердженої спільним наказом МОЗ і МВС № 400/666 від 09.09.2009 Інструкції.

Відповідно до ст.ст. 245, 256, 280 КУпАП за розгляду справи в межах порушеного провадження суддя розв’язує всі питання факту і права, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, і висновки про винуватість не може ґрунтувати на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості має тлумачити на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим докази підлягають оцінці, серед іншого, на предмет їх достатності для вірогідних і безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.

Описані у протоколі про адміністративне правопорушення ( а.с. 1 ) ознаки алкогольного сп’яніння не підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 ( а.с. 3-4 ), які вказують лише на факт відмови від проходження медичного огляду і від підписання протоколу. Дані протоколу про адміністративне правопорушення не вказують на затримання транспортного засобу одним з передбачених ст. 2652 КУпАП способів, а рапорт державтоінспектора ( а.с. 5 ) не містить всіх даних, необхідних для ідентифікації особи, яка була б залучена для виконання вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП. Водночас, ОСОБА_2 надав висновок лікаря про його тверезість, складений 06.04.2010 за наслідками медичного огляду, для якого він прибув самостійно об 11 год. 05 хв. ( а.с. 12 ).

Відповідні, зібрані у справі докази недостатні для спростування доводів апеляції особи про вчинення дій особою внаслідок провокації з боку представника влади, у зв’язку з чим його умисел на вчинення проступку сформовано інспектором ДПС ДАІ, а не виявлено останнім вже наявного латентного умислу особи, з огляду на що мають оцінюватися зібрані докази під час адміністративного розслідування на їх достатність, як про це відзначав Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09.06.1998 зі справи « Тейксейра де Кастро проти Португалії » (№ 25829/94, п. 38).

За таких обставин заперечення ОСОБА_2 і дії інспектора ДПС ДАІ залишають серйозні сумніви в істинності висновку про наявність на час зупинки підстав для проходження водієм медичного огляду, докази з приводу чого містять викривлені та сумнівні дані, які суддя оцінив в порушенням ст.ст. 245, 252 КУпАП за особистісного не вмотивованого достатнім фактичним матеріалом розсуду, поклавши їх в основу своїх висновків.

Таким чином, зібрані докази недостатні для спростуванням заперечень ОСОБА_2, який діяв правомірно, з його засудженням, що виключає подію проступку за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє скасувати постанову судді із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 294, 296 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Марганецького міського суду  Дніпропетровської області від 28.04.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, і провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність події проступку – за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Посвідчення водія повернути за належністю.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду