ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року червня 11 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                 особи, яка подала скаргу,

прокурора

Румянцевим П. О.,

ОСОБА_2,

Романенка Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який несе службу в Покровському РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області оперативно уповноваженим сектору ДСБЕЗ, маючи спеціальне звання капітана міліції, мешкає на АДРЕСА_1, раніше не судимий, –

підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» у виді штрафу в сумі 425 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що під час розгляду судами господарської юрисдикції спору про недійсність рішення загальних зборів учасників ТОВ «Побут» від 24.03.2007 щодо набуття ОСОБА_4 76 % частки у Статутному фонді протягом 2009 року він, не маючи передбачених законом повноважень по службі, із особистісних інтересів на ґрунті позаслужбових стосунків з ОСОБА_4, за місцезнаходженням цього товариства на вулиці 40 років Жовтня, 17, у смт. Покровське та за місцем проживання його учасників умисно психічно примушував останніх відмовитися від свого позову шляхом словесних погроз застосувати владу для їх кримінального переслідування та для позбавлення робочих місць, та, продовжуючи свої дії у той же спосіб, після звільнення ОСОБА_4 з посади директора товариства 21.12.2009 вимагав від ОСОБА_5 та інших учасників товариства сплачувати на користь ОСОБА_4 грошові кошти в якості орендної плати за відсутності до того правових підстав, а у першій половині дня 18.02.2010 в місці знаходження товариства, продовжуючи свої дії у той же спосіб, умисно вимагав від представника учасників товариства ОСОБА_6 передати документи, що підтверджують права учасників товариства на його майно, перешкоджаючи учасникам товариства в доступі до робочих місць в приміщенні товариства та в переданні ОСОБА_4 печатки товариства, чим сприяв ОСОБА_4 у здійсненні нею підприємницької діяльності щодо управління майном ТОВ «Побут» з отриманням під виглядом орендної плати грошових коштів без правових підстав, порушивши спеціальні обмеження за п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Постановою слідчого прокуратури Покровського району від 15.04.2010 за цим фактом відмовлено в порушенні кримінальної справи з мотивів малозначності вчиненого діяння, яке лише формально містить ознаки складу за ч. 3 ст. 364 КК України.

Апелюючи, ОСОБА_2 посилається на істотне порушення ст. 280 КУпАП, за якого не встановлені точні час і місце дій, що складають продовжуваний проступок, який поставлений йому за вину, на недоведеність способу психічного насильства, який суддя вважала встановленим, та на неправильне застосування матеріального закону, оскільки діяльність ОСОБА_4 неправильно оцінена як підприємницька, на підставі чого порушує питання про закриття справи за відсутністю складу проступку.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, який вказував на відсутність опису обставин вчиненого та недоведеність спеціальної мети, заперечення прокурора, який наголосив на законності постанови судді, в якій згідно з істиною встановлений психологічний тиск з вимагання сплати орендної плати, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» встановлена адміністративна відповідальність за порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, чим визначається за ст. 280 КУпАП предмет доказування і межі провадження у цій справі.

З протоколу про адміністративне правопорушення та зібраних у справі свідчень очевидців та документів в сукупності із запереченнями особи, вбачається, що особі ставилося за вину діяння з використання авторитету представника влади та органу державної влади, в якому він несе службу, для здійснення психічного примусу учасників корпоративних відносин до відмови від своїх претензій на істотну участь в управлінні господарською діяльністю товариства на користь третьої особи, що виходе за межі об’єктивної сторони фактичного складу за п. «а» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», маючи своїм основним безпосереднім об’єктом свободу підприємницької діяльності, посягання на яку під страхом кримінального переслідування за ст. 206 КК України підривають гарантовану державою систему гарантій і принципів регулювання цих суспільні відносини за ст.ст. 44, 47 ГК України.

Разом з цим з наведених у постанові свідчень ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та інших, які раніше давали письмові пояснення і зверталися за захистом до правоохоронних органів, послідовно вбачається, що способом застосовуваного примусу для залякування цих осіб ОСОБА_2 обрані погрози в обмеженні їх конституційного права на працю, а також в обмеженні їх свободи через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, що ним використовувалося під час вимог передати належні їм гроші третій особі за відсутності цивільно-правових зобов’язань з останньою. Оцінка таких доказів на вірогідність для спростування заперечень ОСОБА_2 з цього приводу лише в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення не охоплюється.

Проте, відомості про винесення за цими фактами постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в апеляційного суду відсутні, як не мав їх і суддя на час розгляду справи, а постанова слідчого прокуратури від 15.04.2010 суперечлива за своїм змістом, оскільки, будучи вмотивованою відсутністю суспільно небезпечних наслідків з об’єктивної сторони складу злочину, вказує на відмову в порушенні справи через малозначність діяння за ч. 2 ст. 11 КК України, яка виключає подію злочину.

Ознаками злочину відповідно до ст. 11 КК України визначені суспільна небезпечність, винність, протиправність і караність діяння, достатні фактичні дані про що визнані за ч. 2 ст. 94 КПК України підставами до порушення прокурором кримінальної справи, у зв’язку з чим за ознакою протиправності адміністративного проступку за ст. 3 Закону України «Про боротьбу з корупцією» суддя, готуючи справу до розгляду, відповідно до п. 1 ст. 278 КУпАП мав визначити підвідомчість цієї справи провадженню зі справ про адміністративні правопорушення. Однак, суддя встановив обставини з висновками про кваліфікацію діяння продовжуваним проступком, що з огляду на об’єкти посягання, форму і характер винних суспільно небезпечних дій, які ставляться за вину ОСОБА_2, ступеня їх суспільної небезпечності, будучи предметом доказування у цій справі, виходять за межі судового розгляду, визначені за протоколом про адміністративне правопорушення відповідно до ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, внаслідок чого справа суддею розглянута за межами його компетенції у цьому провадженні.

Таким чином, в досліджених матеріалах описані дані, які свідчать про наявність ознак злочину як проти суспільних відносин приватної власності, здійснення господарської діяльності, так і проти авторитету органів державної влади, що вимагають належного і ретельного розслідування, для чого такі матеріали підлягають за ст. 253 КУпАП передачі прокурору, у зв’язку з чим належало провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, на підставі чого, не обмежуючись за ч. 7 ст. 294 КУпАП доводами апеляції, апеляційний суд згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє про скасування постанови судді із закриттям провадження у справі з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 253, 284, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  залишити без задоволення.

Постанову судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 про накладення адміністративного стягнення скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» закрити з переданням матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 3-281/10 прокурору Дніпропетровської області для прийняття рішення встановленим ст.  97 КПК України порядком.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду