ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року червня 11 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                особи, яка подала скаргу,

потерпілих

Румянцевим П. О.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2010, якою справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який одружений, працює, мешкає на АДРЕСА_1, –

провадженням закрита за п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 20.10.2005 о 19 год. 30 хв. у м. Кривому Розі на вулиці Кобилянського, керуючи автомобілем «ЗІЛ-130», д/н НОМЕР_1 з напівпричепом, виїхав на регульоване перехрестя з проспектом Миру після зміни сигналу світлофора на такий, що забороняє рух, чим порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху, спричинивши пошкодження транспортних засобів внаслідок зіткнення керованого ним автомобіля з автомобілем «Шкода», д/н НОМЕР_2, та автомобілем «ГАЗ-3302», д/н НОМЕР_3, який в некерованому стані контактував з мікроавтобусом «Мерседес», д/н НОМЕР_4, від чого останній відскочив і зіткнувся з автомобілем «ЗІЛ-130».

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за цим фактом винесена 24.10.2005.

Справа розглядалася неодноразово, і зі скасуванням постанови судді цього суду від 23.01.2008 була направлена на новий розгляд постановою Заступника голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2008 з тих мотивів, що суддя не вмотивував зібраними доказами свої висновки про обставини вчиненого, які не повно встановлені.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує свою вину і посилається на неврахування суддею мотивів направлення справи на новий розгляд, однобічний розгляд справи, за якого суддею висновки у постанові всупереч ст. 283 КУпАП не вмотивовані фактичними даними, добутими з гідних віри джерел доказування, а також на існуючі протиріччя між свідченнями водіїв, які не усунуті суддею.

Судовий розгляд в судовому засіданні 28.05.2010 відкладався до 11.06.2010. В судовому засіданні відводів головуючому не заявлено, і ОСОБА_2 апеляційному суду пояснив, що дорожня розмітка на час пригоди була відсутня, і безспірно не доведене місце зіткнення автомобілів «ЗІЛ-130» та «Шкода», для з’ясування якого необхідно отримати висновок експерта-трасолога, в свою чергу потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, підтвердили, що дорожня-транспортна пригода сталася в добре освітленому місці на центральному проспекті міста, де дорожня розмітка була нанесена і оновлена.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, заперечення потерпілих, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних доказах в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч з вмотивованим повним і безспірним спростуванням у постанові судді заперечень ОСОБА_2 на предмет сигналів світлофора на момент виїзду ним на перехрестя та відстані, яку подолав автомобіль «ЗІЛ» до першого зіткнення.

Зі схеми до протоколу огляду місця події та власне схем, які надавав суду ОСОБА_2 на підтвердження своїх заперечень ( а.с. 119, 127 ) вбачається, що перед світлофором, в тому числі за ходом руху водія ОСОБА_2, нанесена горизонтальна розмітка, що вказує місце для зупинки на випадок зміни сигналу світлофора на такий, що забороняє рух. За визначенням п. 34 Правил дорожнього руху це дорожня горизонтальна розмітка 1.12.

Відповідно до п.п. 8.11, 16.8 Правил дорожнього руху у випадку наявності на регульованому перехресті перед світлофорами на шляху руху водія дорожньої горизонтальної розмітки 1.12 водій повинен керуватися сигналами кожного світлофора і може продовжити рух далі на жовтий сигнал світлофора лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, що є виключенням з загального правила про виїзд з перехрестя незалежно від сигналів світлофора на виїзді з правом переваги в русі за п. 16.5 цих Правил.

Відповідно, за розгляду справи суддя з наведенням мотивів встановив, згідно з істиною, всі обставини вчиненого діяння ОСОБА_2, який не може уникнути заборони заперечувати проти належного факту визнання ним власноруч у поясненнях свого легковажного розрахунку встигнути проїхати перехрестя до того, як його розпочнуть перетинати інші учасники дорожнього руху, та факту виїзду автомобіля «ЗІЛ» на перехрестя за свідченнями очевидця ОСОБА_5 на жовтий сигнал світлофора, що згідно з п. 8.7.3 «ґ» зазначених Правил забороняє рух, що з необхідністю безпосередньо спричинило зіткнення транспортних засобів, за якого завдано шкоди майну, а тому суддя правильно кваліфікував скоєне проступком за ст. 124 КУпАП.

За змістом ст.ст. 1, 7, 23 КУпАП через незастосування адміністративного стягнення до особи, яка вчинила проступок, не реалізується адміністративна відповідальність, і, відповідно, залишаються невиконаними всі визначені ст. 245 КУпАП завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, а тому закінчення встановленого ст. 38 КУпАП строку, не перешкоджаючи з’ясуванню обставин вчиненого діяння, унеможливлює завершення провадження у справі з притягненням особи до відповідальності, через що і визнається подією, яка за п. 7 ст. 247 КУпАП виключає подальше провадження у справі.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2010 про закриття справи провадженням за п. 7 ст. 247 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду