УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року липня місяця 31 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Луніна С .В.      

Суддів Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

При секретарі  Урденко Г.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою позивача на рішення Алуштинського міського суду від 21.02.2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 13.03.2006 року недійсним.

Рішенням Алуштинського міського суду від 21.02.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 15.04.2003 р. ОСОБА_1 видав ОСОБА_2 нотаріально засвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 управляти та розпоряджатися своєю квартирою АДРЕСА_1, в тому числі і укладати договір купівлі-продажу. Суд також виходив з того, ні ОСОБА_1 ні його представник не ставили питання про скасування зазначеної довіреності. Суд не взяв до уваги посилання позивання на відсутність у нього наміру продавати квартиру, а також на те, що він не знав про право скасувати довіреність, видану відповідачеві. При цьому суд посилався на показання свідків, в тому числі і ОСОБА_5.

Проте, колегія судців не може погодитися з рішенням суду повною мірою, так як висновки, зроблені судом при ухваленні оскарженого рішення, базуються на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.

Справа № 22-3359/2007                                       Головуючий по першій інстанції

Любинецький М.В. Доповідач Берещанська І.І.

Так, посилаючись на ст. 232 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним, позивач стверджував, що в нього не було волевиявлення на продаж квартири, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі і показаннями його дружини ОСОБА_5., які суд трактував як протилежні.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України, на яку також посилався позивач, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Тому позивач, змінивши предмет позову (а.с. 26), обґрунтовано вважає, що є підстави вважати, що відповідач, як його представник діяв не в його інтересах.

Згідно з ч. З ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду не є обґрунтованим і підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 311 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Алуштинського міського суду від 21.02.2007 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.