АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1841/ 2007                          Головуючий по 1-й інстанції

Кузнецова О.Ю.

Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

08 серпня 2007 року                           м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого - судді Прядкіної О.В. Суддів Чернова С. І.,  Обідіної О.І. При секретарі Лимар О.М.

З участю

Представників позивача ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2

Відповідача ОСОБА_3,  представника ОСОБА_4

Представників третьої особи ОСОБА_5,  ОСОБА_6,  ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави  Полтавської області від 23 квітня 2004р.

за позовом релігійної громади ( парафії) Свято-Миколаївської церкви м. Полтави Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату до ОСОБА_3,  ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні спорудою церкви,  зобов»язання передати печатку,  документи та казну громади

зустрічним позовом ОСОБА_3 до релігійної громади ( парафії) Свято-Миколаївської церкви м. Полтави Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату про усунення перешкод у виконанні посадових обов»язків

судова колегія,  заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В.,  -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2002 року релігійна громада (парафія) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату звернулась до ОСОБА_3,  ОСОБА_8  з позовом,  в якому зазначала,  що рішенням Полтавського міськвиконкому №173 від 11 травня 1994 року їм у власність передано споруду Свято-Миколаївської церкви за АДРЕСА_1.

22 травня 2002 року відповідачі,  які раніше входили до релігійної громади позивача,  вирішили перейти у підпорядкування Української православної церкви Московського патріархату,  у зв'язку з чим указом №100 від 24 травня 2002 року Патріарх Київський і всієї Русі - України звільнив ОСОБА_3 з посади голови Свято-Миколаївської парафіяльної ради.

Казначей релігійної громади ОСОБА_8  відмовилась передати кошти та бухгалтерські документи громади,  чим позбавила можливості позивача приймати на облік кошти,  пожертви та реалізовувати свою діяльність відповідно до статуту.

Посилаючись на вказані обставини,  позивачі - члени парафіяльної ради просили постановити рішення,  яким визнати дії відповідачів незаконними та зобов'язати ОСОБА_3 передати ключ від споруди Свято-Миколаївської церкви,  що розташована по АДРЕСА_1,  печатку та всі документи щодо діяльності громади ОСОБА_9; зобов'язати ОСОБА_8  передати церковну казну громади та бухгалтерські документи.

Також просили надати дозвіл на проведення церковної служби в приміщенні Свято-Миколаївської церкви,  зняти замок на вхідних дверях споруди та зобов'язати членів релігійної громади УПЦ Московського патріархату не чинити перешкод в користуванні спорудою Свято-Миколаївської церкви членам громади УПЦ Київського патріархату.

У жовтні 2003 року ОСОБА_3 звернувся до релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату із зустрічним позовом,  в якому зазначав,  що загальними зборами релігійної громади від 8 червня 1993 року був обраний головою парафіяльної ради і з цього часу належно виконував покладені на нього обов'язки.

22 травня 2002 року члени релігійної громади,  яку він очолював,  прийняли рішення про зміну канонічного підпорядкування релігійної громади Свято-Миколаївської православної церкви Київського патріархату м.  Полтави Українській православній церкві.

Цим же рішенням його було переобрано на посаду керівника цієї релігійної громади. Однак,  відповідач став чинити перешкоди в проведенні релігійних обрядів у приміщенні церкви по АДРЕСА_1,  навісивши на вхідні двері замок та заблокувавши вільний доступ до місця богослужіння.

Просив усунути перешкоди у виконанні ним обов'язків голови парафіяльної ради та заборонити ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 втручатись у діяльність релігійної громади,  яку він очолює.

Рішенням Октябрського районного суду м.  Полтави від 23 квітня 2004 року позовна заява релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату задоволена.

Визнано незаконним утримання ОСОБА_3 печатки та документів,  у тому числі бухгалтерських,  казни релігійної громади Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату.

Зобов'язано ОСОБА_3 передати релігійній громаді (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату в особі голови парафіяльної ради ОСОБА_9 печатку,  документи,  у тому числі бухгалтерські,  казну релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату та ключі від замка споруди Свято-Миколаївської церкви по АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перепон у користуванні спорудою Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави по пров. Першотравневому,  3,  релігійній громаді Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату,  головою парафіяльної ради якої є ОСОБА_9

Заборонено ОСОБА_3 представлятися головою парафіяльної ради релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату в державних та недержавних підприємствах,  організаціях і установах.

Рішення суду оскаржене ОСОБА_3,  який в апеляційній скарзі просить  його скасувати та закрити провадження по справі,  посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів,  перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження,  приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Як вірно встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи,  спірні правовідносини виникли між організацією в особі релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату,  статут якої зареєстровано розпорядженням представника Президента України в Полтавській області №95 від 29 березня 1994 року та фізичною особою ОСОБА_3,  під керівництвом якого група парафіян  вирішила змінити канонічне підпорядкування.

Даючи правову оцінку зазначеним діям,  колегія суддів виходить з положень,  встановлених ч.3  ст. 35 Конституції України про те,  що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави.

Юрисдикція судів відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України поширюється на всі правовідносини,  що виникають у державі.

Таким чином,  виходячи з того,  що церква і релігійні організації відокремлені від держави,  то всі питання,  які виникають між  ними,  повинні вирішуватись цими релігійними  організаціями на умовах   громадської злагоди,  співробітництва і гуманізму в межах  внутрішньоконфесійних  питань.

Конституцією України та Законом України»Про свободу совісті та релігійні організації» гарантовано кожному громадянину України сповідувати будь-яку релігію,  відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання.

У зв»язку з цим спір з приводу користування символікою та реквізитами (в тому числі казною)  релігійної громади  не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,  а тому провадження за позовними вимогами ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 про зобов»язання ОСОБА_3 передати печатку,  документи,  у тому числі бухгалтерські,  казну релігійної громади та не представлятися головою парафіяльної ради релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату в державних та недержавних підприємствах,  організаціях і установах - слід закрити з підстав,  визначених ч.1 п.1  ст. 205 ЦПК України.

Відносно користування культовою спорудою,  то судом вірно встановлено,  що релігійна громада(парафія) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської єпархії Української православної церкви Київського патріархату є власником приміщення Свято-Миколаївської церкви по АДРЕСА_1 на підставі розпорядження представника Президента України у Полтавській області від 21 квітня 1994 року та рішення виконкому Полтавської міської ради від 11 травня 1994 року.

Однак з травня 2002р.  вказана культова споруда знаходиться у віданні релігійної громади,  керівником якої є ОСОБА_3

Між тим,  як вбачається з даних Державного управління статистики у Полтавській області та  відомостей про державну реєстрацію від 16.03.2005р.,  ОСОБА_3 є керівником релігійної організації із приватною формою власності релігійної громади Свято-Миколаївської Української православної церкви Київського патріархату,  тобто керівником юридичної особи (т.3,  а.с. 323-324).

Іншою юридичною собою - є позивачі .Дана громада  також внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій,  має Статут,  печатку(т. 3,  а.с. 374-377),

Відповідно до  ст. 1 ГПК спори між юридичними особами вирішуються господарським судом,  а тому питання щодо користування культовою спорудою-по АДРЕСА_1 сторони повинні вирішувати   шляхом звернення з відповідним позовом до  цього суду.

Спір щодо користування зазначеною спорудою вирішується господарським судом (т. 3,  а.с. 365-373),  а тому позов  по справі в цій частині слід залишити без розгляду  з підстав,  визначених  ст.   ст.  310 ч.1, 207 ч.1 п.4 ЦПК України,  так як спір між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  ЗЮч.1,  207 ч.1 п.4 , 315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави Полтавської області від 23 квітня 2004р. скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 в частині зобов'язання ОСОБА_3 передати релігійній громаді (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату ключі від споруди Свято-Миколаївської церкви по АДРЕСА_1 та не чинити перепон у користуванні спорудою Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави по пров. Першотравневому,  З залишити без розгляду.

Провадження по справі за позовними вимогами ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 про зобов»язання ОСОБА_3 передати печатку,  документи,  у тому числі бухгалтерські,  казну релігійної громади та не представлятися головою парафіяльної ради релігійної громади (парафії) Свято-Миколаївської церкви м.  Полтави Полтавської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату в державних та недержавних підприємствах,  організаціях і установах  закрити з підстав,  визначених ч.1 п.1  ст. 205 ЦПК України,  так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.