УХВАЛА

Іменем    України

27 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів    Дяченко Л.О. Філатової Є.В. При секретарі     Гребенніковій И.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Гаражно-будівельного кооперативу „Вертикаль" м. Євпаторія, ОСОБА_2і ОСОБА_3про визнання права власності на гараж

за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2006 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1до Гаражно-будівельного кооперативу „Вертикаль" м. Євпаторія, ОСОБА_2і ОСОБА_3про визнання права власності на гараж. Ухвалою того ж суду від 21 листопада 2006 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1до Гаражно-будівельного кооперативу „Вертикаль" м. Євпаторія, ОСОБА_2і ОСОБА_3 про повернення пайових внесків.

В апеляційній скарзі Синдерський Єфім Афонович ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що судом першої інстанції, не враховано, що він був членом кооперативу, повністю сплатив пайовий внесок; висновки суду про те, що він одержав пайовий внесок у сумі 14000грн., помилкові; судом недостатньо досліджені фактичні обставини по справі і неправильно застосовані норми матеріального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, представників ГБК „Вертикаль", перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не має правових підстав для набуття позивачем права власності на гараж у ГБК, оскільки сплата пайового внеску повністю позивачем не доведена, талон на гараж НОМЕР_1не відповідає вимогам Статуту ГБК.

Колегія суддів погоджується із висновками суду про необґрунтованість позову.

Як свідчать матеріали справи, позивач був членом ГБК „Вертикаль" з липня 1991 року, рішенням правління ГБК від 20 лютого 1996 року позивач був виключений із членів ГБК у зв'язку із відмовою від внесення платежів (а.с. 123,125,108,115).

Справа №22-ц-1888/2007р.                                         Головуючий в 1 інстанції Кротова Л.З.

                    Доповідач Шестакова Н.В.

Зі змісту книги обліку членських та пайових внесків, яка була оглянута у засіданні суду апеляційної інстанції, слідує, що позивач за ордером №9 від 31.07.1991 року і за ордером №6 від 15.01.1992 року вніс пайові внески у сумах 4000руб. і 10000руб. Відповідно до касового ордеру №6 від 05 березня 1992 року позивачу було повернено пайовий внесок за гараж у сумі 14 000руб. (а.с.28), що також відображено у книзі обліку членських та пайових внесків. Позивач у засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що підпис у ордері №5 від 05 березня 1992 року його, однак він не пам'ятає факту повернення йому пайового внеску.

Доводи позивача про те, що він не одержав 14 000грн. спростовуються крім зазначених доказів тим, що згідно із рішенням правління №1 від 27.04.1992 року, оригінал якого був оглянутий у засіданні суду апеляційної інстанції (а.с.322), вирішувалося питання про повернення пайових внесків, під №4 зазначений позивач і сума для повернення 14 000руб. Крім того, книга банківських операцій містить інформацію про 14 000руб, які були у той період зняті по чеку (а.с.322).

Зазначене рішення правління ГБК від 20 лютого 1996 року позивачем не оспорено; ствердження позивача про те, що він був поновлений у членах ГБК, нічим не підтверджено. За даними ГБК 26.04.1999 року на загальних зборах вирішувалося питання про можливість поновлення осіб, які раніше були виключені, у членах ГБК, у тому числі позивача на умовах внесення повного пайового внеску у сумі вартості гаражу на 01.01.1999 року (а.с.11,12,90,127). Це питання відносно позивача не було вирішено. оскільки він не сплатив вартість гаражу.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про власність" право власності на майно у кооперативі виникає, якщо особа, яка є членом кооперативу, повністю внесла свій пайовий внесок за майно, у тому числі, гараж. Внесення будь-яких коштів на особистий рахунок колишнього члена ГБК не породжує правових наслідків у вигляді виникнення права власності на майно, оскільки зазначений закон встановлює правовий зв'язок між фактами членських відносин у кооперативі і внесенням коштів у кооператив.

Приймаючи до уваги те, що свої майнові претензії на гараж НОМЕР_1позивач обґрунтовує насамперед тим, що він повністю вніс пайовий внесок за цей гараж, колегія суддів дійшла висновку про те, що підрахування суми, яка була внесена позивачем після його виключення із членів ГБК у 1996 році взагалі не має правового значення. Позивач з 20.02.1996 року не є членом ГБК, тому внесення ним або іншими особами сум на його рахунок у ГБК не розглядається як підстава виникнення у позивача права власності на майно ГБК.

Реєстрація гаража НОМЕР_1у ГБК за позивачем (а.с.243) також не може розглядатися як доказ права власності позивача на зазначене майно, оскільки ця реєстрація була проведена на підставі скасованого рішення суду від 19.02.2003 року.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду про те, що позивач не міг набути право на гараж у ГБК, оскільки за п.п.28,29 Статуту ГБК (а.с. 103) набуття права на конкретний гараж здійснюється за спеціальною процедурою, а саме за рішенням загальних зборів на підставі ордерів; талон на а.с.26 не може розглядатися як достатній доказ передачі гаража НОМЕР_1позивачу з урахуванням норм Статуту ГБК.

Зазначені обставини по справі свідчать про те, що доводи апелянта про порушення його прав власника нічим не підтверджені. Принцип змагальності, який встановлений ст. 10 ЦПК України, зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Разом з тим відповідно до ст. 11 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, самі зазначають коло доказів, які будуть надані суду або які необхідно забезпечити по справі.

Як встановлено у ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і

вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні

цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.          

Приймаючи до уваги те, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів сплати пайового внеску за гараж у період членських відносин з ГБК і не просив забезпечити належні докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.ЗОЗ,307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.