Судове рішення #1003789
РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 липня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Головчук С.В.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання

договору  купівлі-продажу недійсним

за   апеляційною   скаргою   ОСОБА_2,

ОСОБА_3

на рішення Радомишльського районного суду від 18 травня 2007 року,

встановив   :

в лютому 2007 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Вона зазначала, що з 1996 року по квітень 2005 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 В період шлюбу в січні 2001 року останній придбав автомобіль ВАЗ 21081, 1995 року випуску, який є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Проте без згоди позивачки ОСОБА_2. 29.12.2004 року уклав договір купівлі-продажу вказаного автомобіля з ОСОБА_3. Посилаючись на те, що вказаний правочин вчинено з порушенням вимог ст.65 СК та ч.4 ст.369 ЦК, просила визнати його недійсним.

Рішенням Радомишльського районного суду від 18 травня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21081, укладений 29.12.2004 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь держави судовий збір 67,92 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. порушують питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановления нового рішення про відмову в позові. Зазначають, що судом порушені норми матеріального права та не взято до уваги, що фактично договір купівлі-продажу автомобіля укладено для виконання грошового зобов'язання ОСОБА_2. перед ОСОБА_3. за договором позики, який укладався ще у 2001 році, про що свідчить розписка.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, перевіривши  матеріали  справи,  суд  приходить  до  висновку,  що

 

 

Справа №22ц/1672                                            Головуючий у суді 1 -ї інстанції Коваленко В.П.

Категорія 12                                                                                   Суддя-доповідач Головчук С.В.

 

апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. •перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.10.1996 року, який розірвали в лютому 2005 року(а.с.6, 35) . В період шлюбу, а саме: в січні 2001 року ОСОБА_2. придбав автомобіль ВАЗ 21081, 1995 року випуску, який відповідно до вимог ст.60 СК, ст.368 ЦК є спільним майном подружжя. Згідно з ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним сумісним майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2. в період шлюбу 29.12.2004 року без згоди позивачки уклав договір купівлі-продажу вказаного автомобіля ВАЗ з ОСОБА_3. (а.с.27-30). Отже суд правильно вважав, що цей договір укладено з порушенням вимог ч.4 ст.369 ЦК України, тому підстави для пред'явлення вимоги про визнання його недійсним згідно ст.215 ЦК у позивачки були.

Разом з тим, задовольняючи позов та визнаючи договір купівлі-продажу спірного автомобіля недійсним, суд не звернув уваги на те, що відповідно до вимог ст.388 ЦК майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_3. Відповідно до зазначеної норми закону від добросовісного набувача майно може бути витребуване лише в тому разі, коли воно було загублене власником або особою, які власник передав його у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їхньою волею.

Враховуючи викладене, підстав для визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним у зв'язку з тим, що покупець є добросовісним не було. Позивачка не порушувала питання про стягнення з ОСОБА_2., який провів відчуження майна за відсутності права на це, дійсної вартості автомобіля на час розгляду справи відповідно до вимог ст.1166 ЦК України. Тому рішення підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.388 ЦК України, ст.ст.209,303,307,309,314,316 ЦПК України, суд -

вирішив   :

апеляційну скаргу ОСОБА_2ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Радомишльського районного суду від 18 травня 2007 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, стягнути з Рибачека Сергія Володимировича на користь ОСОБА_1 50

грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація