РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Берещанської І.І. Суддів: Дячок В.М. ., Кателіна В.П. При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судову засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ про визнання дій працівників ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ неправомірними, зобов'язати здійснити підключення електричної енергії та поновити електропостачання, стягнути неустойку та відшкодувати моральну шкоду, за апеляційною скаргою ВАТ „Крименерго" на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ про визнання дій працівників ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ недійсними, зобов'язати відповідача здійснити підключення електричної енергії до її квартири, стягнути з відповідача суму неустойки та компенсацію моральної шкоди у сумі 5000 грн. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідач без законних підстав відімкнув її квартиру АДРЕСА_1 від електропостачання вказуючи на те, що вона, як приватний підприємець повинна сплачували за споживчу електроенергію на потреби підприємницької діяльності за іншими тарифами.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 серпня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1, були задоволені частково.

Визнано дії працівників ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ щодо відключення від електропостачання кімнати АДРЕСА_1, недійсними.

Зобов'язано Джанкойський РЕМ відновити електропостачання у кімнаті АДРЕСА_1.

Стягнуто з ВАТ «Крименерго» на користь ОСОБА_1 неустойку в сумі 16 075 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 1 000 грн., судові витрати в сумі 58 грн. 50 коп., а всього стягнуто 17 134 грн. ЗО коп.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції Джанкойським РЕМ ВАТ «Крименерго» подана апеляційна скарга в якій вони просять скасувати рішення суду і провадження у справі закрити.

Справа № 22-Ц-3203/07                  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів від 26.07.1999 рока № 1357, енергопостачальник має право відключити споживача, зокрема в разі самовільного підключення до електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби.

Згідно з пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Відповідно до ст. ст. 626, 631, 614 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини(умислу) або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчить ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою і.т.д.. Неустойкою (штрафом, пенею( є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як встановлено із матеріалів справи, договір на користування електроенергії сторони у справі не уклали між собою. На час виникнення спору позивач являвся користувачем електроенергії, а тому висновки суду першої інстанції в тому, що відповідач повинен нести відповідальність відповідно до пункту 44 „Правил користуванням електричної енергії для населення" тобто, якщо у випадку тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника, він несе відповідальність по сплаті неустойки до умов договору у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної споживачеві електроенергії не відповідають вимогам вищезазначеного закону. Правовідносини сторін по зазначеному спору регулюються тільки договором, укладеним між постачальником електроенергії і її споживачем відповідно до зазначених Правил, а тому відповідач не може нести відповідальність по сплаті користувачу електроенергії неустойки якщо це не передбачено умовами договору.

Колегія суддів вважає, що позивачка не довела в суді свій позов в цієї частині про те, що ВАТ „Крименерго" спричинило їй матеріальні збитки у зв'язку з порушенням ним п. 44 Правил користування електричною енергією, що є обов'язком відповідно до засад змагального процесу за ст. 10 ЦПК України. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, роз'яснював сторонам їх права та обов'язки, а тому рішення суду першої інстанції в цієї частині підлягає скасуванню і ухваленню нового рішення про відмову в позову.

Що стосується позову про визнання неправомірних дій відповідача по відключенню квартири позивачки від електромереж, то колегія суддів вважає, що    викладені в акті та в рішенні порушення позивачем Правил користування

електричною енергією, не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_1 користувалася електричною енергією, яка не оплачувалась відповідно до тарифів передбачених для суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідач не навів доказів в суді про те, що за місцем проживанням позивачки знаходиться магазин, а не квартира.

Як встановлено по справі, рішенням виконавчого комітету Джанкойської міської ради „Про зміну функціонального призначення частини квартири № 381 від 29.11.2002 року, позивачці дозволено змінити функціональне призначення кімнати №1, площею 15,6 кв.м. для використання її під торгову точку. Однак на час виникнення спору зазначена кімната, а також і квартира в цілому не переведена в категорію нежилих приміщень, а тому вимоги відповідача про те, що позивачка повинна сплачувати за споживчу електроенергію відповідно до тарифів, як суб'єкт підприємницької діяльності, є незаконні.

Відповідно до ст.. З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно Процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цієї частині повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з положень закону „Про захист прав споживачів" та закону „Про електроенергетику"., які визначають підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватись при визначені розміру відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення компенсації моральної шкоди, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Виходячи із характера і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, ступені вини відповідача і обставин їх заподіяння, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір суми відшкодування моральної шкоди до 500 грн.

Інші доводи скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307, 309 ч.І п.3, 313, 317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго» на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2006 року - задовольнити частково.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 серпня 2006 року в частині стягнення з ВАТ „Крименерго" на користь ОСОБА_1 16075,8 гривень неустойки скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові в цієї частині.

Рішення суду в частині стягнення з ВАТ „Крименерго" на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди змінити.

Стягнути з ВАТ „Крименерго" на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у сумі 500 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення апеляційного суду набирає чинності з часу його проголошення і може бути оскаржене до Верховного    Суду України    в касаційному порядку протягом двох місяців.