Справа № 22ц-1250/2007 р.       Головуючий у першій інстанції -Філатова Л.Б.

Категорія - цивільна                                                Доповідач - Боброва І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 серпня 2007 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бобрової І.О.,

суддів -Миронцова В.М., Скрипки А.А.,

при секретарі - Мехед Т.О.

за участю представника позивача та третьої особи, відповідача і

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2007 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" до ОСОБА_1 про виселення,

встановив:

В квітні 2007 року ЗАТ "Чернігівоблбуд" звернулося до суду з позовом, в якому просило виселити ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення із кімнати №20 гуртожитку по вул. Толстого, 138 -а в м. Чернігові, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зазначений гуртожиток є власністю товариства, відповідач ніколи не перебувала в трудових відносинах з позивачем, проте добровільно звільнити займане нею житлове приміщення відмовилась.

До участі в справі в якості третіх осіб на стороні позивача були залучені ДП "Управління майном" ЗАТ "Чернігівоблбуд" та ДП "Соціально-побутове управління" ЗАТ "Чернігівоблбуд".

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог ЗАТ "Чернігівоблбуд" про виселення ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ "Чернігівоблбуд" просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невірну юридичну оцінку спірних правовідносин судом першої інстанції та не застосування норм цивільного права, які підлягали застосуванню. Апелянт наполягає на тому, що між позивачем та відповідачем була укладена цивільно-правова угода, а тому норми житлового законодавства не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст.П ЦПК України, а також норми матеріального права, оскільки застосував закон, який не поширюється на спірні правовідносини і не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін виходячи з наступного:

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що гуртожиток по вул. Толстого, 138-а в м. Чернігові переданий позивачем на баланс ДП „Управління майном" ЗАТ „Чернігівоблбуд", а останнє, в свою чергу, передало його в оренду ДП „Соціально-побутове управління" ЗАТ „Чернігівоблбуд".

Дані про те, що право власності на будівлю гуртожитку за ДП „Управління майном" ЗАТ „Чернігівоблбуд" належним чином не оформлено, на чому наполягав апелянт, в матеріалах справи відсутні.

Суд правильно встановив, що позивач, видавши відповідачу ордери №43 від 02.08.1989 р. та №95 від 03.11.2000 р. (а.с.45,46), надав їй право на вселення в кімнату гуртожитку по вул. Толстого, 138-а в м. Чернігові. Видачу цих ордерів сторони не оспорюють.

Відповідач на даний час проживає в кімнаті №20, хоча зареєстрована в кімнаті 33 (після перенумерації (а.с.39-42) кімната 19).

20.11.2000 р. рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №262 (а.с.19) з метою подальшого перепланування другого під'їзду будинку-гуртожитку по вул. Толстого, 138-а, кімнатам з №1 по №53 наданий статус житлових.

Суд вірно зазначив, що оскільки в даний час колишній кімнаті гуртожитку наданий статус житлової, то виселення з такої кімнати регулюється іншими ніж

ст.ст. 127-132 ЖК УРСР нормами Житлового законодавства. Тому, з огляду на ст.6 та ч.3 ст.9 ЖК УРСР, суд вірно відмовив позивачеві в задоволені позову.

Крім того, договір від 02.01.2003 p. (a.c.4), на який позивач посилається як на цивільно-правову угоду, був укладений між ДП „Соціально-побутове управління" ЗАТ „Чернігівоблбуд" та відповідачем.

І ДП „Управління майном" ЗАТ „Чернігівоблбуд", і ДП „Соціально-побутове управління" ЗАТ „Чернігівоблбуд" відповідно до п.2.15 Статуту (а.с.55) та свідоцтва №101074 серії АОО, мають статус юридичних осіб (а.с.54).

Зазначений договір ніким не оспорюється і є на час розгляду справи чинним.

Доводи апелянта, що суд не міг застосовувати норми житлового законодавства, оскільки між ним та відповідачем була цивільно-правова угода від 02.01.2003 р., не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки житлові відносини, відповідно до ст. 2 ЖК УРСР регулюються саме житловим законодавством.

Крім того, як зазначалося вище, ЗАТ „Чернігівоблбуд" не є стороною у даному договорі.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315,317,319 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" -відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2007 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.