РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 р. липня місяця «02» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Яковенко Л.Г. Суддів:   Горбань В.В.

Куриленка О.С. При секретарі: Гребенніковій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ „М.С.Л." про визнання наказів недійсними, їх відміни, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ТОВ „М.С.Л." на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішення позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На вказане рішення представник ТОВ „М.С.Л." подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ „М.С.Л." підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що вона була звільнена в період тимчасової непрацездатності в порушення вимог ч.З ст.40 КЗпП України і має право на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди.

Судом правильно встановлені обставини справи, але оцінка даним обставинам справи дана невірно.

Так судом встановлено, що позивачка працювала бухгалтером-касиром в Кримському представництві ТОВ „М.С.Л." в м. Сімферополі з 23.01.2006р.

Наказом від 20.09.2006р. вона була звільнена з посади за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри до неї з боку власника або уповноваженого органу.

•З листа непрацездатності виданого  7 міською клінічною лікарнею вбачається перебуванняОСОБА_1 з 18.09.2006р. до 22.09.2006р. в стані непрацездатності.

23.10.2006р. позивачка подає позовну заяву про поновленні на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Справа №22-ц-3046/2007                      Головуючий в суді І інстанції: Тимошенко К.Г,

Доповідач: Куриленко О.С.

Довідавшись з позовної заяви, що позивачка в період звільнення перебувала на лікарняному, адміністрація Кримського представництва ТОВ „МСЛ" змінює наказом №167 від 21.12.2006р. дату звільнення ОСОБА_1. на 25.09.2006р. скасувавши попередній наказ.

Підстави для звільнення ОСОБА_1. місцевий суд визнав обґрунтованими і колегія суддів погоджується з такими висновками, так як вони грунтуються на встановлених в судовому засіданні доказах наданих відповідачем.

Але відносно скасування наказу від 20.09.2006р. та стягнення заробітку за період з 25.09.2006р. до 21.12.2006р. місцевий суд помилився.

Наказ від 20.09.2006р. був скасований самими відповідачами і додаткового скасування не потребує.

Вимушений прогул таким чином становить не три місяці як вказав суд, а з 22.09. 2006р. по 25.09.2006р. і за цей період необхідно нараховувати середній заробіток.

З довідки про зарплату вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1. становить 56гр.53 коп.

Таким чином стягненню підлягає 56гр.53коп * 3 = 169гр.59коп.

Крім того, на думку колегії суддів по справі не встановлено порушення власником або уповноваженим ним органом законних прав позивачки які б привели до моральних страждань, та втрати нормальних життєвих звязків нею в розумінні таких ст.237-1 КЗпП України.

Виходячи з викладеного, рішення суду підлягає зміні в частині стягнення суми за вимушений прогул, а в частині відшкодування моральної шкоди та визнання наказу про звільнення від 20.09.2006р. незаконним скасуванню за п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення в цій частині про відмову в позові з наведених раніше підстав.

За вимушений прогул підлягає стягненню сума обрахована в описовій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ТОВ „М.С.Л." задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2007 року в частині стягнення моральної шкоди та визнання наказу №120 від 20.09.2006р. про звільнення ОСОБА_1незаконним та його скасування - скасувати.

Ухвалити по справі в цій частині нове рішення:

ОСОБА_1в позові до ТОВ „МСЛ" про скасування наказу №120 від 20.09.2006р. про її звільнення та відшкодуванні моральної шкоди -- відмовити.

Зменшити суму стягнення за час вимушеного прогулу з ТОВ „МСЛ" на користь ОСОБА_1до 169гр.59коп. змінивши рішення суду в цій частині.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.

Справа №22-ц-3046/2007                     

Доповідач: Куриленко О.С.