УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця „02" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Панкова М.В.
Суддів: Шаповалової О.А. Белинчук Т.Г. При секретарі: Галіч Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу
за скаргою ОСОБА_1на постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АР Крим про відмову у відкритті виконавчого провадження
за апеляційною скаргою начальника Державної виконавчої служби АР Крим Пархомчук В.М. на ухвалу Роздольненського районного суду АР Крим від 19 лютого 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. 05 квітня 2006 року звернувся до суду зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АР Крим від 17 березня 2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, по виконавчому листу № 2-906/05, якій 09.02.2006 року виданий . Заявник просив визнати вказану постанову неправомірною та зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС АР Крим прийняти до провадження її виконавчий лист.
Ухвалою Роздольненського районного суду АР Крим від 19 лютого 2007 року постановлено:
„Скаргу ОСОБА_1 на постанову Державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити.
Визнати неправомірними постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС АР Крим від 17 березня 2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-1034/05 виданому 09 лютого 2006 року.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС АР Крим прийняти до провадження виконавчий лист № 2-1034/05 виданому 09 лютого 2006 року."
В апеляційній скарзі начальник Державна виконавча служба АР Крим Пархомчук В.М. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати із закриттям провадження по справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до Закону України „ Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „ Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету здійснюється Державним казначейством України. Апелянт посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення скарги , суд першої інстанції керувався положеннями статей 2, 3, 9, п.4.статі 25 Закону України „ Про виконавче провадження", та
Справа № 22-ц-4325/2007 р Головуючий суду першої інстанції:
Крючков І.І.
Доповідач: Белинчук Т.Г.
виходив з того, що примусове виконання рішень в України покладається на Державну виконавчу службу.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1.. звертався до суду з позовом посилаючись на положення статті 57 Закону України „ Про освіту", та на його користь за судовим рішенням з Раздольненської РГА було стягнуто компенсація по платі за освітлення у розмірі 140 грн 40 коп., на підставі чого 09.02.2006 року був виданий виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС АР Крим від 17 березня 2006 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-906/05, якій виданий 09 лютого 2006 року, на підставі статті 9, пункту 7 статті 26 Закону України „Про виконавче провадження" з посиланням на Закон України „Про державний бюджет на 2005 рік", Закон України „Про державний бюджет на 2006 рік", Закону України „ Про реструктуризації заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „ Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів."
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вказаної постанови та її неправомірність.
Відповідно до Закону України „Про виконавче провадження" вказаний закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Стаття 2 Закону передбачає, що примусове виконання рішень України покладається на Державну Виконавчу службу. Інші органи, установи , організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, чи за дорученням державного виконавця.
Посилання апелянта на те, що відповідно до статі 57 Закону України „ Про освіту", Закону України „ Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України „ Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" , ст.. 37 Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік", статті 35 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету здійснюється Державним казначейством України є необгрунтованим оскільки, стаття 3 Закону України „ Про виконавче провадження" встановлює, що рішення судів у цивільних справах підлягають виконанню відповідно до цього закону, у зв'язку з чим державній виконавець зобов'язаний виконувати рішення суду. Проте держвиконавець непозбавлений права на підставі статей 2 та 9 вказаного закону доручити державному казначейству здійснювати виконавчі дії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни ухвали суду.
Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, підстав до її скасування немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 312, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу начальника Державної виконавчої служби АР Крим Пархомчук В.М. відхилити
Ухвалу Роздольненського районного суду АР Крим від 19 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.