УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 р. м. Ужгород
Колегія судців Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Куштана Б.П.,
суддів: Фазикош Г.В. та Кеміня М.П.,
при секретарі - Довбака Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 березня 2006 р. у справі за позовом виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Ужгородська центральна міська клінічна лікарня, про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним та виселення з наданням іншого жилого приміщення, -
встановила:
Ужгородський міськвиконком звернувся з указаним позовом до суду в грудні 2005 р.
На обґрунтування зазначав, що ордер на квартиру АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з порушенням установленого ст. 43 Житлового кодексу України порядку черговості надання жилих приміщень.
Просив визнати цей ордер недійсним і виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_2.
Рішенням суду від 15.03.06 р. позов задоволено повністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення, а провадження в справі закрити. Доводять про порушення судом норм процесуального права, оскільки справа розглянута за відсутності ОСОБА_2 та Ужгородської ЦМКЛ. Указує, що житло за ордером було надане їм не через тяжкий матеріальний стан, а на підставі закону. Окрім цього, надавана взамін квартира не відповідає вимогам ст.ст. 47, 50 ЖК і знаходиться в судовому спорі (за позовом ОСОБА_3).
Письмових заперечень на скаргу позивач і третя особа не подали, в судове засідання не з'явилися.
Суд першої інстанції встановив, що 60-ти квартирний будинок АДРЕСА_1 є житловим. Відповідачам було надана однокімнатна квартира НОМЕР_1 (площею 11.96 кв.м) в ньому в зв'язку з важким матеріальним станом, що суперечить ст. 43 ЖК. Окрім цього, рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 21.12.05 p., яке набрало законної сили, право на цю квартиру визнано за іншою особою (ОСОБА_4). Надавана взамін квартира більша за площею (16.8 кв.м).
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, з таких мотивів.
Згідно з вимогами ст. 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості, яка визначається за часом взяття на облік. З числа цих громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
За п. 41 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (надалі- Правила),громадянам, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що не ведуть квартирний облік, і перебувають на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, у тих випадках, коли вони
Справа № 22ц - 14/07
Головуючий у першій інстанції: Король Ю.А. Доповідач: Куштан Б.П.
забезпечуються жилими приміщеннями вказаними підприємствами, установами, організаціями, жилі приміщення надаються згідно з контрольним списком, який ведеться за місцем їх роботи, у порядку черговості.
Відповідно до ст. 117 ЖК у разі визнання ордеру на жиле приміщення недійсним з інших підстав (окрім випадку визнання ордеру недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер) громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням раніше займаного приміщення або іншого жилого приміщення, яке за змістом ч.2 цієї статті має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером. У будь-якому випадку надається інше, а не раніше займане жиле приміщення, якщо останнє зайняте на законних підставах (п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.85 р. № 2).
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 була прийнята на квартирний облік рішенням Ужгородського міськвиконкому № 29 від 11.02.04 р. і перебувала в загальному списку потребуючих поліпшення житлових умов працівників Ужгородської ЦМКЛ під №15 (останньою). Ордер на квартиру АДРЕСА_1 виданий відповідачам на підставі рішення міськвиконкому № 174 від 30.06.04 p., яке в цій частині рішенням самого ж міськвиконкому №218 від 29.07.04 р. визнано недійсним через порушення черговості надання жилих приміщень з боку профкому та адміністрації Ужгородської ЦМКЛ (а.с.17,20-21,24,27).
Указане порушення полягало в першочерговому та за відсутності згоди всіх перебуваючих на обліку працівників наданні відповідачам квартири через важке матеріально-житлове становище, що суперечить вимогам закону та Правилам (а.с.7-19,22,24-26).
Окрім цього, згідно з чинним рішенням Ужгородського міськвиконкому № 124 від 28.05.03 р. договір найму на спірну квартиру було вирішено укласти з ОСОБА_5 (а.с.23), за якою рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 21.12.05 p., що набрало законної сили, визнано право на це жиле приміщення (а.с.23,46-47).
У контексті наведеного колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються розписками відповідачів (а.с.42-43) і положеннями ст. 39 ЦПК (щодо законного представництва батьками своїх дітей), довідкою ЖРЕР від 07.12.05 р. (а.с.6), рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25.12.06 р. про відмову в позові ОСОБА_3 та ухвалою апеляційного суду Закарпатської області, якою це рішення залишено без змін, а також іншими матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.І п.1,308, 313,314 ч.І п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
2. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від від 15 березня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.