Справа № 11 -639/2007 р. Головуючий у І інстанції Салай М.Г.
Категорія ст. 121 ч. 2 КК Доповідач Білобров В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Антипець В.М.
суддів Білоброва В.Д., Демченка О.В.
з участю прокурора ГапєєвоїН.П.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду від 19 червня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Чернігівської області, Чернігівського району, село Лукашівка, громадянин України, українець, освіта середня, одружений, мешканець АДРЕСА_2, працюючий охоронцем ТЕЦ, раніше не судимий,
засуджений:
за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, освіта середня, розлучений, не працюючий, раніше не судимий,
засуджений:
за ст. 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст. КК України на 2 роки позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 172 грн. 68 коп. з кожного на користь обласної лікарні за лікування потерпілого та солідарно 10000 грн. моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5
Вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за те, що 25.09.2004 року, приблизно об 11 годині, біля будинку №10 по вул.. Урожайній в с Лукашівка Чернігівського району в ході сварки на грунті неприязних стосунків умисно нанесли: ОСОБА_3 більше двох ударів кулаками по голові в тому числі і у ліву скроню потерпілому ОСОБА_5, а ОСОБА_4 - один удар кулаком в область перенісся, чим завдали потерпілому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у вигляді закритої черепно - мозкової травми, під гострої лівобічної субдуральної гематоми, садни на переніссі.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 вважає, що вирок відносно нього не правильний, підлягає скасуванню із закриттям справи за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 не спричиняв, а лише штовхнув того тильною стороною долоні в обличчя за те, що він висловлювався нецензурною лайкою. З матеріалів комісійної судово - медичної експертизи від 11 лютого 2005 року вбачається, що один з експертів висловив сумнів щодо строку гематоми у потерпілого ОСОБА_5, яка виникла за 6 - 8 тижнів до оперативного втручання і не могла утворитись 25 вересня 2004 року ( с. с. 197 - 203 ). Потерпілому дійсно були завдані тяжкі тілесні ушкодження, але не ним, а іншими особами, які по справі не встановлені.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду занадто суворим. Суд не врахував ряд пом'якшуючих обставин: він одружений, має неповнолітню дочку, страждає тяжкою хворобою, являється ліквідатором аварії на ЧАЕС, виконував інтернаціональний обов'язок в республіці Афганістан, нагороджений почесними відзнаками, позитивно характеризується, тяжких тілесних ушкоджень потерпілому завдати не міг і при яких обставинах той міг їх отримати йому не відомо. Хоч з висновку комісійної судово - медичної експертизи видно, що один із експертів прийшов до висновку, що ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження за 6 - 8 неділь до конфлікту. Не виправдовує свої дії, стверджує, що дав ляпаса ОСОБА_6, прохає не позбавляти його волі та застосувати відносно його ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, адвокатів та засуджених, які підтримали апеляції, міркування прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим та просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_4 частковому задоволенню виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Як досудове так і судове слідство проведено в повному обсязі і об'єктивно. Дії засуджених кваліфіковано вірно.
Самі засуджені ОСОБА_4 і ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнавали частково, але їх вина повністю підтверджується слідуючими доказами.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 показав, що 25 вересня 2004 року об 11 годині до нього зайшов сусід ОСОБА_7 і повідомив, що на подвір'ї господарства ОСОБА_8, де ніхто не проживає, перебувають сторонні особи. ОСОБА_7 залишився розмовляти з його матір'ю, а він пішов подивитись, що відбувається. На відстані 25 м., від свого будинку побачив ОСОБА_9від якого йшов ОСОБА_5 Біля двору ОСОБА_8 стояли: ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 Від ОСОБА_10 дізнався, що в господарстві ОСОБА_8 „ лазили " ОСОБА_5 і ОСОБА_9 Він підійшов до ОСОБА_9та запитав чому вони „ лазять" по чужих дворах. Від того почув нецензурну лайку за що вдарив долонею по обличчю. ОСОБА_9 почав проситись щоб його не били і він більше не буде „ лазити " по чужих дворах.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 25 вересня 2004 року об 11 годині знаходився на тракторному стані. До нього та ОСОБА_11 підійшов ОСОБА_10 і запропонував іти за ним, але куди не сказав. Підійшли до господарства ОСОБА_12 і ОСОБА_10 повідомив, що на подвір'ї перебувають сторонні особи, але на подвір'ї нікого не було. Пішли назад, але їм знову повідомили, що у дворі ОСОБА_12 знаходяться сторонні. Він з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підійшли до вказаного двору. На лавочці сиділи ОСОБА_9 і ОСОБА_5 ОСОБА_10 запитав у хлопців, чому вони лазять по чужому двору. Ті відповіли, що зірвали по яблуку. ОСОБА_5 почав нецензурно лаятись на ОСОБА_10, який вдарив ОСОБА_5 в щелепу. ОСОБА_5 почав тікати вслід за ОСОБА_9 і його один раз ногою по сідницях вдарив ОСОБА_11 і той впав, Йому не сподобалось як поводив себе ОСОБА_5 і він один раз вдарив того у перенісся долонею.
Потерпілий ОСОБА_5 У судовому засіданні стверджував, що по голові, в тому числі в область лівої скроні, удари кулаком наносив лише ОСОБА_3, який перший раз спочатку вдарив кулаком у груди, а потім у ліву скроню. Від цього удару він і втратив свідомість. Коли піднявся, ОСОБА_3 знову двічі вдарив його в голову і він впав. Бачив як підійшов ОСОБА_4 і коли він піднімався, вдарив кулаком у перенісся, з носу пішла кров.
З показів свідка ОСОБА_9вбачається, що 25 вересня 2004 року вони разом з ОСОБА_5 перебували в с Лукашівка. Об 11 годині вони знаходились біля господарства ОСОБА_13 і сиділи на лавочці. До них підійшли засуджені і почали пред'являти претензії з приводу їх перебування біля вказаного господарства. Звинувачували, що вони збирають дику коноплю. Коли він відійшов від лавочки разом з ОСОБА_10, який бив його, бачив, що ОСОБА_3 кулаком правої руки вдарив у голову ОСОБА_5 і той впав. Коли піднявся вдарив вдруге і той знову впав.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 25 вересня 2004 року перебував на тракторному стані в с. Лукашівка. Об 11 годині підійшов ОСОБА_10 і запропонував піти поганяти наркоманів, які ходять по селу. Він погодився та разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_4через поле пішли в село. Біля господарства ОСОБА_13 на лавочці сиділи ОСОБА_9 та ОСОБА_5 і курили. Хтось запитав, що вони роблять. Хлопці встали та відійшли від лавочки метрів на 5 - 7. Він підійшов до ОСОБА_9, вдарив по сідницях і той почав втікати. В цей час він побачив як ОСОБА_10 вдарив рукою ОСОБА_5 по обличчю. Бачив як ОСОБА_5 падав на землю, а коли підійнявся ОСОБА_4 вдарив його в обличчя. Бачив як ОСОБА_3 не одноразово бив потерпілого по голові. Від цих ударів ОСОБА_5 падав на землю, а коли останній раз підвівся ОСОБА_4 хотів знову вдарити. Але він відштовхнув його і ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_9, який стояв осторонь разом з ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_14 показав, що 24 вересня 2004 року в с Лукашівку, в будинок його покійних батьків, приїхав племінник ОСОБА_9 разом з ОСОБА_5 Наступного дня об 18 год. 30 хв. він зайшов до будинку, де перебували хлопці і побачив, що ОСОБА_5 сидів задравши голову вгору і в нього був припухлий ніс. Розповів, що його ще так ніколи не били. Запитав, що сталося і хлопці повідомили - їх побили ОСОБА_3 і ОСОБА_10
Свідок ОСОБА_15 показав, що його син разом з ОСОБА_9 24 вересня 2004 року перебували в с Лукашівка. Наступного дня, ввечері, син повернувся додому і він побачив, що в того припухлий ніс та синці під очима. Зателефонувала мати ОСОБА_9і повідомила, що хлопців побили мешканці с Лукашівка. Серед прізвищ, хто це зробив назвала ОСОБА_10, називала і інші прізвища, але він не запам'ятав. Наступного дня про це повідомив і сам син. Стан здоров'я сина погіршився і йому зробили операцію.
Згідно висновку судово - медичної експертизи у ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми, під гострої лівобічної субдуральної гематоми, садни на переніссі, синців та забиття м'яких тканин обличчя, тулубу, кінцівок, які виникли від дії тупих предметів і могли утворитися 25 вересня 2004 року та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (с. с. 11-13).
Проведена 11 лютого 2005 року комісійна судово - медична експертиза підтвердила попередній висновок експерта, за виключенням одного із експертів, який висловив сумнів щодо строку гематоми. Яка на його думку виникла за 6 - 8 тижнів до оперативного втручання і не могла утворитись 25.09.2004 року (с. с. 197 - 203 ).
За висновком комісійної судово - медичної експертизи. Проведеної Головним бюро судово - медичних експертиз МОЗ України, гематома могла виникнути у зв'язку з подіями 25 вересня 2004 року ( с. с. 245 - 253 ).
З метою розмежування тяжкості тілесних ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_5, проведена комісійна судово - медична експертиза за висновками якої в медичних документах ОСОБА_5, відсутні дані щодо конкретного розташування синців та забою м'яких тканин обличчя, але вказані
синці та забої м'яких тканин обличчя можуть входити в комплекс тілесних ушкоджень як єдиний травматичний процес при якому виникла лівобічна субдуральна гематома, що віднесена до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
В судовому засіданні доведено, що вказані тілесні ушкодження заподіяні спільними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Синці та забої м'яких тканин тулубу та кінцівок, садна обличчя як кожне окремо, так і в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які заподіяв ОСОБА_10 про що встановлено в судовому засіданні, справа відносно якого закрита на підставі ст. 49 КК України.
За таких обставин, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 винним в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 і правильно кваліфікував їх дії за ст. 121 ч. 2 КК України.
Покарання, яке призначено судом засудженому ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ними злочину, даним, що характеризують їхні особи, та всім обставинам справи і є справедливим.
Але колегія суддів вважає, що виправлення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому їм слід застосувати ст. 75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, а в іншій частині вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити повністю, а апеляцію засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково, вирок Чернігівського районного суду від 19 червня 2007 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінити.
Застосувати відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ст. 75КК України і кожного звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.
Покласти на засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слідуючи обов'язки :
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи ;
2) повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання ;
3) періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально -виконавчої системи.
В іншій частині вирок суду щодо засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишити без зміни.