ПОСТАНОВА

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        № 3 – 1070/2010

29 червня 2010 року    

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадська О.П.,  розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора кооперативного підприємства „Райкоопринкторг”, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

У відповідності до даних статуту кооперативного підприємства „Райкоопринкторг” /п. 2.1/ метою діяльності підприємства є надання послуг ринку, заготівля сільськогосподарської продукції та сировини, виробництво товарів народного споживання, забезпечення потреб споживчої кооперації в товарах народного споживання в широкому асортименті і належної якості, організація побутового обслуговування населення, раціональне використання наявних фінансових, матеріальних та трудових ресурсів, виробничих потужностей, надання послуг для інших підприємств, тощо.

Пунктом 7.5 вищевказаного статуту до компетенції директора підприємства входить, зокрема: здійснювати управління поточною діяльністю підприємства; без спеціалізованого доручення діяти від імені підприємства, представляти в усіх установах, організаціях, як в Україні, так і в інших країнах, укладати договори, в тому числі трудові; приймати на роботу та звільняти з роботи співробітників підприємства, організовувати їх роботу, за погодженням з власником підтверджувати штатний розклад, видавати накази, давати вказівки, обов’язкові для всіх працівників, забезпечувати безпечні умови праці, санітарно – гігієнічні норми та вимоги до захисту здоров’я працівників, здійснювати інші дії, необхідні для досягнення мети підприємства; розподіляти обов’язки між заступниками, нести персональну відповідальність за діяльність підприємства; затверджувати посадові обов’язки працівників підприємства і встановлювати розміри та строки їх преміювання; реорганізовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства.

ОСОБА_1 перебуває на посаді директора кооперативного підприємства „Райкоопринкторг” з 19 травня 1998 року, чисельність штатних працівників підприємства становить 43 чоловіка.

При дослідженні книг нарахування заробітної плати та видаткових касових ордерів за 2009 – 2010 роки було встановлено, що станом на момент перевірки /21 травня 2010 року/ заробітна плата виплачувалась один раз на місяць, чим порушуються вимоги ст. 115 КЗпП України щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні в установлені строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

При наданні працівникам підприємства щорічних відпусток, виплата заробітної плати здійснюється із порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 21 Закону України „Про відпустки”, якою визначено виплата заробітної плати працівникам за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку. При надані в 2010 року відпустки прибиральниці ОСОБА_2 з 15 квітня 2010 року виплата заробітної плати не проведена.

При прийнятті на роботу працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не занесені відповідні записи у їхні трудові книжки, що порушує вимоги положень ст. 48 КЗпП України.

Частиною 1 статі 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю передбачено покарання у виді накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності від тридцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованих йому порушеннях законодавства про працю, мотивуючи необ’єктивним та упередженим відношенням перевіряючого до оцінки організації діяльності підприємства, без врахування відсутності зі сторони працівників підприємства претензій, скрутного фінансового становища підприємства. Надані ОСОБА_1 заяви від тридцяти шести працівників підприємства з проханням виплачувати їм заробітну плату один раз на місяць датовані 02 січня 2010 року, суд піддає сумніву, оскільки відсутні дата та номер їх реєстрації в адміністрації підприємства, зазначена резолюція „до виконання” не знайшла свого завершення у вигляді розпорядчого документу /н., наказу, умов трудового договору тощо/, всі заяви одного змісту, в даті написання заяви від імені продавця ОСОБА_7 містяться підчистки в зазначенні місяця з „06” на „01” та від імені ОСОБА_8 виправлення з „04” на „01”, крім того в поясненнях при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про них не вказав.  

Натомість його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 22-07-93/384 від 21 травня 2010 року та даними акту перевірки № 22-07-93/565 від 21 травня 2010 року.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність та керуючись ст. ст. 33, 36, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга чи внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення

 Суддя _____________