УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 серпня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Шестакової Н.В., суддів   М'ясоєдової Т.М., Берзіньш B.C., при секретарі   Гончарук В.М., з участю: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чистенської сільської ради Сімферопольського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Чистенської сільської ради Сімферопольського району №36 від 23.12.1999 року за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 квітня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чистенської сільської ради Сімферопольського району про визнання незаконним рішення Чистенської сільської ради Сімферопольського району №36 від 23.12.1999 року. Ухвалою суду від 6 квітня 2007 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучений ОСОБА_2.

Ухвалою місцевого суду від 24 квітня 2007 року провадження у адміністративній справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 24 квітня 2007 року і задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки у справі немає доказів на підтвердження висновків суду щодо наявності такого ж спору між тими ж сторонами по якому прийняте рішення суду, яке набрало законної сили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Сімферопольського районного суду від 27.10.2002 року відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Чистенської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Чистенської сільської ради №36 від 23.12.1999 року, які тотожні позовним вимогам, заявленим ОСОБА_1 в адміністративному позові.

Колегія суддів вважає, що таких висновків суд дійшов з суттєвим порушенням норм процесуального права.

У відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Із адміністративного позову ОСОБА_1 до Чистенської сільської ради Симферопольського району, третя особа ОСОБА_2. вбачається, що він просить скасувати рішення   відповідача №36  від  23.12.1999  року   «Про   надання  земельної  ділянки  для

Справа №22а-3988/07

будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд», оскільки воно прийнято з порушенням вимог земельного законодавства і Чистенська сільська рада не була уповноважена на розпорядження землями запасу (а.с. 2-3).

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Сімферопольського районного суду від 27 жовтня 2002 року був вирішений спір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і знесення самовільно збудованих споруд по зустрічному позову ОСОБА_1 і ОСОБА_4 до ОСОБА_2, виконкому Чистенської сільської ради Сімферопольського району про визнання незаконним виділення земельної ділянки і про визнання права на земельну ділянку. Наведеним рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволений, усунено перешкоди в користуванні земельною ділянкою 74 площею 0,10 АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільної будови і зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в будівництві жилого будинку за вказаною адресою. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Чистенської сільської ради Сімферопольського району про визнання незаконним виділення вищевказаної земельної ділянки і визнання права на земельну ділянку залишені без задоволення (а.с. 40-41).

Аналізуючи позовні вимоги ОСОБА_1, які були предметом розгляду суду першої інстанції по цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що вони не тотожні позовним вимогам позивача, у задоволенні яких було відмовлено рішенням суду від 27 жовтня 2002 року, оскільки не співпадає склад осіб, які беруть участь у справі, зміст і предмети позовів сторін, а також відрізняється провадження в якому розглядалися справи.

Даних про те, що на розгляді в суді першої інстанції вже була адміністративна справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у матеріалах справи немає, а рішення, на яке посилається суд першої інстанції ухвалено між іншими сторонами з іншого предмету і розглянуто в порядку цивільного судочинства.

За таких-обставин підстави для закриття провадження по цій справі за п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З урахуванням того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Передбачених ст. 208 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для ухвалення по справі окремої ухвали колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 195, 199, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3задовольнити частково.

Ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 квітня 2007 року скасувати і напр'авити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в

касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України у місячний строк з дня

набрання нею законної сили.