№ 2-3216/10

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2010 року                                      м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Карі Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до ОСОБА_2, в якому вказав, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 17.09.1999 року, однак з листопада 2006 року сім’я фактично розпалася. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачкою. Просить шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсягу. Зазначив додатково, що сімейні стосунки фактично припинені з листопада 2006 року через його переїзд до іншого місця проживання. Вважаючи збереження родини неможливим, просив шлюб розірвати, судові витрати та витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАГС, покласти на нього.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні позов визнала повністю, про що надала письмову заяву, пояснила, що вважає збереження сім’ї неможливим.

 Згідно ст. ст. 130, 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем у попередньому судовому засіданні позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про його задоволення.

 Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що існують законні підстави для задоволення позову.

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану міської ради м. Запоріжжя 17.09.1999 року.

Згідно ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Оскільки сторони вказали на неможливість примирення та подальшого проживання разом однією родиною, суд вбачає підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, —

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсягу.

2. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану міської ради м. Запоріжжя 17.09.1999 року, про що зроблено запис № 896.

3. Покласти витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, на ОСОБА_1 та стягнути з нього 17 гривень у дохід держави. ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Суддя                                              О.І. Дацюк