КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № -22-а-432/2007 р. Головуючий у 1 інстанції
Пашкіна С.А.
Суддя доповідач Бистрик Г.М,
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бистрик Г.М.
Суддів: Ситникова О.Ф. Маслія В.І.,
при секретарі: Пономаренко О.О.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою: представника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 на постанову господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007року по адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа: приватний підприємець ОСОБА_3 про визнання не чинним рішення конкурсного комітету, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Чернігівської області від 22 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовлено повністю .
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова господарського суду Чернігівської області не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги .
Заперечуючи проти апеляційної скарги представник Чернігівської обласної державної адміністрації і представник третьої особи на стороні відповідача приватного підприємця ОСОБА_3 посилались на те, що рішення суду першої інстанції є законним, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Заслухавши у судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи у позові СПД ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що на підставі наданих своєчасно позивачем документів, а саме ліцензійних карток, які були надані в день проведення конкурсу , братися до уваги конкурсного комітету не можуть.
Крім того у позивача ОСОБА_1 є лише один автобус марки «Фольцваген» ЛТ-35 2000 року випуску, на якому він обслуговував вказаний маршрут з 2004 р. до 30.11.2006р., що свідчить про його перевагу в минулому на попередніх конкурсах.
Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що конкурсний комітет був не в повному складі і конкурс був проведений у відсутність голови конкурсного комітету.
При цьому суд правильно зробив висновки, що під час проведення конкурсу на перевезення пасажирів на маршруті Атюша-Чернігів рейси 1449к\1450, який проведено 30.11.2006р. відповідно до п.8 затвердженого облдержадміністрацією положення про конкурсний комітет має приймати рішення на закритому засіданні у присутності не менше половини його складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів.
Відповідач при проведенні конкурсу не допустив порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідного порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ №139 від 29.01.2003р.
На момент проведення конкурсу у позивача була відсутня наявність резерву автобусів, для заміни рухомого складу автобусів на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу його автобусу з ладу з технічних причин.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону.
Суд не порушив положення ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( Далі по тексту Закон ) згідно якого визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Порядок проведення конкурсів відповідно до вимог ст. 44 Закону визначає Кабінет Міністрів України.
На підставі Закону Кабінет Міністрів України своєю постановою НОМЕР_1 затвердив Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
Таким чином, законодавством України чітко визначено органи, які визначають перевізників та їх компетенцію.
Визначаючи за третьою особою ПП ОСОБА_3 право на самостійне виконання рейсів 1449\1450 маршруту Атюша - Чернігів суд першої інстанції дослідив обставини справи повно і всебічно.
За таких умов рішення суду можна визнати законним і обґрунтованим та таким що відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Відповідно до своїх повноважень, визначених вищевказаними нормативними актами, директор Державного комітету автомобільного транспорту своїм наказом НОМЕР_2 визначив склад комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, який 27.09.2006 року провів засідання та прийняв рішення, яке оскаржується позивачем.
Таким чином, конкурсний комітет Державного комітету автомобільного транспорту при здійсненні ним своїх повноважень щодо проведення конкурсу та прийняття за його результатами рішення виконує делеговані йому органом державної влади повноваження, тому його рішення слід визнати правовим актом індивідуальної дії, які торкаються інтересів позивача і відноситься відповідно до вимог ч.1 п.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів.
Оскаржуючи вищевказане рішення конкурсного комітету позивач ОСОБА_1 посилався на те, що за результатами конкурсу конкурсний комітет не врахував суттєві, на його думку, переваги в праві на здійснення перевезення за конкурсним маршрутом Атюша-Чернігів рейси 1449к\1450.
- маршрут обслуговувався позивачем раніше;
- підприємство позивача працює на ринку пасажирських перевезень з 6.03.2006р., згідно ліцензійної картки ;
- має належним чином облаштовану для здійснення якісних перевезень виробничу базу та інші умови;
- умови запропоновані ними, значним чином покращували рівень комфортності пасажирських перевезень.
Проте такі доводи позивача не підтверджуються матеріалами справи.
На підставі документів поданих до конкурсного комітету з боку СПД ОСОБА_1, які є у матеріалах справи, неможливо зробити висновок, щодо його конкурсних переваг перед ПП ОСОБА_3, який має більш потужні можливості і переважну кількість комфортабельного пасажирського автотранспорту.
Таким чином, висновки конкурсного комітету щодо перемоги ПП ОСОБА_3 відповідають матеріалам наданим комітету, прийняті з дотриманням порядку та умов проведення конкурсу.
Позивач не навів жодних доказів про порушення третьою особою ОСОБА_3 процедури призначення та проведення конкурсу.
Слід при цьому зазначити, що відповідно до цього ж рішення ПП ОСОБА_3 було визнано переможцем конкурсу, який проведено 30.11.2006 року Чернігівської обласної державної адміністрації на самостійне виконання рейсів 1449к\1450.
Враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що підстав для задоволення позову СПД ОСОБА_1 не має.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника фізичної особи-СПД ОСОБА_1 ОСОБА_2 на постанову господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007р. по адміністративній справі за позовом фізичної особи - СПД ОСОБА_1до Чернігівської обласної державної адміністрації , третя особа : приватний підприємець - ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення конкурсного комітету - залишити без задоволення , а постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2007року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий: підпис Бистрик Г.М.
Судді: підписи Ситников О.Ф.
Маслій В.І.