КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа № - 22а- 735 /2007 р.                       Головуючий  у  1 інстанції Медяний В.М.                                                                                         Суддя доповідач Бистрик Г.М.                                       

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

12  липня  2007 року.                                                                                   м. Київ.

 

        Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                              Ситникова О.Ф.,

Суддів:                                                        Бистрик Г.М.,                                                                                                                          Бєлової Л.В.,              

при секретарі:                                              Пономаренко О.О..,

 

         розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника  Військової частини А-0549 Полякова Ю.М. на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2007 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -

                                                                   В С Т А Н О В И В :

 

Позивач ОСОБА_1 в січні 2007р. звернулася до  суду з позовом  в  якому  просила  визнати  дії  командування військової частини А 0549  незаконними та  стягнути з військової частини А 0549 компенсацію за продовольче забезпечення в  сумі 16742,82 коп..

            Постановою від  01 березня 2007 року  Замостянський районний суд м. Вінниці  задовольнив вимоги  ОСОБА_1, стягнувши з військової частини А 0549 на користь ОСОБА_1  16 742,82грн. - компенсації  за  продовольче  забезпечення.

              Представник  відповідача не погоджуючись з прийнятою постановою звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає , що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому зазначена постанова підлягає скасуванню з постановленням нового рішення  про  відмову   в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1.

         Від  позивача  до  суду  апеляційної  інстанції  надійшло заперечення на апеляційну скаргу відповідача , в якому зазначено, що  позивач  з апеляційною скаргою не згоден, так як вимоги даної скарги вважає безпідставними, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 01 березня 2007 року - без змін.

        Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, , пояснення з"явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали  справи та доводи   апеляційної скарги  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав:

Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що  нарахування грошової компенсації за продовольче забезпечення, як особі, яка проходить дійсну військову службу в військовій частині А 0549 з вересня 2003 року передбачено Постановою Кабінету Міністрів України НОМЕР_1.

Розрахунок вартості компенсації продовольчого пайка за  період з 11.03.2000р. по 31.12.2006р. з урахуванням компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, розрахованого  відповідно до «Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів…»  ,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. за №159.

Крім того , Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. за  №426  «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань» скасовано дію Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996року № 315, якою була передбачена норма  харчування   №7.

Відповідач з 11 березня 2000 року припинив  продовольче забезпечення позивача , посилаючись  на  вимоги  Закону України №1459-Ш  від 17.02.2000р.»Про деякі заходи щодо економії  бюджетних коштів.

Судом першої інстанції не враховані ті обставини, що розпорядником коштів  військовослужбовців є Збройні Сили України, які взагалі не залучалися до участі у даній справі, тому суд апеляційної інстанції не може вийти за межі апеляційної скарги і дослідити докази в повному обсязі.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до чинного законодавства України не  передбачено видачу продовольчих пайків, або грошової компенсації замість  них на підставі вартості добової норми харчування №1 (загальновійськова).

Військова частина  в своїй господарський діяльності керується наказами , вказівками, роз'ясненнями  та розпорядженнями які надходять від головного розпорядника, яким є Міністерство оборони України  щодо державних коштів виділених з державного бюджету України  на утримання Збройних Сил України.

Всі  керівні документи, щодо видачі продовольчих пайків, або  грошової компенсації замість них на підставі вартості  добових норм харчування, які надходили з Міністерства оборони  України , військова частина  виконала в повному обсязі  на протязі останніх  п'яти  років.

Суд  першої інстанції не встановив, що видача продовольчих пайків або грошової компенсації замість них може здійснюватись, згідно вартості добової норми харчування №1 (загальновійськова) на підставі застосування примітки №1 «б» Постанови Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2002року.

Судом порушені норми процесуального права, оскільки застосовано норми ст. 116 КЗпП України, які не поширюються на   військовослужбовців Міністерства Оборони України.

Дії командування військової частини А 0549 ніяким чином не порушують законодавство України по забезпеченню харчуванням ОСОБА_1. Норми харчування певних категорій військовослужбовців були проведені в межах  бюджетних надходжень і відповідно до  існуючого законодавства України, ніяких обмежень прав, згідно норм Конституції суд не встановив.

Суд не залучив до участі у справі Міністерство Оборони України, яке є єдиним розпорядником  коштів для військовослужбовців.

Оскільки порушення  судом норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи то  рішення  суду першої  інстанції  відповідно до вимог ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з направленням даної  справи  на новий розгляд.

 

                     Керуючись ст. ст. 160, 202, 205,207  КАС України,  Київський  апеляційний  адміністративний  суд , -

       П О С Т А Н О В И В  :

 

 Апеляційну  скаргу  представника  Військової частини А-0549 Полякова Ю.М. на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2007 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення  - задовольнити  частково ,  а постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 01.03.2007 року  по  цій  справі - скасувати .

Справу  направити  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

   Постанова  апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

                            Головуючий:                                         Ситников О.Ф.

 

                 Судді :                                            Бистрик  Г.М.

                                                                                      

                                                                                             Бєлова Л.В.