КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а- 156 / 07 р. Головуючий у 1 інстанції
Василенко О.М.
Суддя доповідач Бистрик Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року. м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бистрик Г.М.,
Суддів: Бараненко І.І., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Пономаренко О.О.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 27.02.2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області про стягнення матеріальної шкоди , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області в якому просив стягнути на його користь 29544,30 грн. - суми матеріальної шкоди недоплаченого грошового утримання в період з січня 2001 року по листопад 2006 року у розмірі 23486,35 грн. та суми компенсації з січня 2001 року ( без нарахування за грудень 2001 року ) по вересень 2006 року у розмірі 6057,95 грн.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим , що позивачу виплачено грошове утримання за період його роботи в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області в повному обсязі в межах асигнувань у відповідності до інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу затвердженої наказом МВС України НОМЕР_1.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 27.02.2007 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що дана постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального права, а висновки суду на його думку не відповідають дійсним обставинам справи.
В зв'язку з цим апелянт просить скасувати вищезазначену постанову та постановити рішення , яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що відповідач не надав суду належних доказів стосовно проведення розрахунків та нарахування йому грошового утримання, в зв'язку з чим вважає, що дана апеляційна скарга при відсутності доказів не підлягає задоволенню.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення з»явившихся осіб та перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Згідно наказу ОІВС за НОМЕР_2 виданого ГУ МВС України в Київській області позивач ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.
Згідно наказу ГУ МВС НОМЕР_3 позивач був призначений для подальшого проходження служби в Таращанський РВ ГУ МВС України в Київській області на посаду дільничного інспектора міліції, в зв'язку з чим 31.01.2002 року йому було присвоєно спеціальне звання « старший лейтенант міліції».
З 25.03.2002 року, згідно наказу ГУ МВС за НОМЕР_4 по позивач був призначений на посаду слідчого СВ в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області, в слід за чим під час проходження там служби 31.08.2005 року йому було присвоєно спеціальне звання «капітан міліції».
Наказом ГУ МВС України в Київській області за НОМЕР_5 ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ.
Як вбачається з довідки виданої Таращанським РВ ГУ МВС України в Київській області за НОМЕР_6 ( а.с. 21 ) позивачеві за період проходження ним служби в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області з січня 2001 року по листопад 2006 року включно виплачено грошового утримання в сумі 42411,50 грн ., в підтвердження чого відповідачем було надано копії розрахункових листів за 2001-2006 роки ( а.с. 35-40 ).
Виходячи з даних вищезазначеної довідки позивач на руки отримав наступну суму грошового утримання :
за 2001 рік - 3587,75 грн. ( без нарахування за грудень 2001 року );
за 2002 рік - 6549,00 грн ;
за 2003 рік - 6755,00 грн ;
за 2004 рік - 6358,00 грн;
за 2005 рік - 9372,43 грн;
за 2006 рік ( в період з січня по листопад грошове утримання складає -
9789,32 грн ).
Відповідно до ст.1 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року за № 159 «Про порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 2-1 Указу Президента України від 04.10.1996 року за № 926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ за спеціальним званням» особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлено щомісячні надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років). ( Указ доповнено статтею 2-1 згідно з Указом Президента № 771/2001 ( 771/2001 ) від 31.08.2001, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 1052/2001 ( 1052/2001 ) від 07.11.2001, № 289/2002 ( 289/2002 ) від 22.03.2002, № 272/2006 ( 272/2006 ) від 30.03.2006 ).
Відповідно до ч. 4 ст. 3 п. «а» цього ж Указу установлено надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ: за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення .
Указом Президента України № 370/2003 від 24.04.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ за безперервну службу» встановлена щомісячна надбавка за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення понад 10 років - 30 відсотків, виплата якої здійснюється починаючи з 01.05.2003 року.
Як вбачається з вищевикладеного позивач належить до числа осіб начальницького і рядового складу , а тому відповідно має право на отримання суми грошового утримання із зазначенням премій та надбавок, передбачених рядом вищезазначених нормативно-правових актів, в зв'язку з чим сума компенсації втрати частини грошових доходів по причині порушенням термінів їх виплати без нарахування за грудень 2001 року по вересень 2006 року згідно розрахунків позивача становить 6057,95 грн. ( а.с. 15-20 ).
Колегією суддів встановлено, що різниця між грошовим утриманням, яке за розрахунками позивача повинно йому нараховуватись та сумою фактично отриманого грошового утримання становить 23486,35 грн. Дана сума є різницею між сумою грошового утримання позивача згідно його розрахунків що повинна становити 65897,85 грн. та сумою грошового утримання, яку він фактично отримав у розмірі 42411,50 грн.
Згідно з п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року за № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» із змінами та доповненнями майнові збитки особі рядового або начальницького складу, заподіяні у зв'язку з виконанням службових обов'язків, відшкодовуються у повному обсязі за рахунок відповідних джерел утримання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку стосовно ненадання відповідачем доказів відсутності асигнувань виплат, передбачених відповідними нормативними актами особам рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ, які б спростували б вимоги позивача, та не зазначено причин, через які ці докази не можуть бути надані.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою і такою що відповідає нормам діючого законодавства України.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205,206 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 27.02.2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області про стягнення матеріальної шкоди - залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 27.02.2007 року по цій справі - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий: підпис Бистрик Г.С.
Судді : підписи Бараненко І.І.
Бєлова Л.В.