ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа № 2 – 5864/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 червня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченка А.Г.
при секретарі Загорулько О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області про продовження строку для звернення до суду та зобов’язання здійснити нарахування державної соціальної допомоги дитини війни та додатковим позовом про збільшення позовних вимог щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому вказав, що має статус дитини війни та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-IV) має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виконує вимоги закону та не виплачує її взагалі.
Просив поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати відмову відповідача в проведенні нарахування державної соціальної допомоги дитині війни та бездіяльність відповідача в цьому протиправною, зобов’язати його нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу у відповідності до вимог ст. 6 Закону № 2195-IV за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 31 травня 2010 року.
Позивач та відповідач подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.
Відповідач направив суду заперечення, де вказав, що позовні вимоги не визнає та прохає відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що він не мав змоги виплачувати допомогу із-за відсутності для цього коштів.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону № 2195-IV та відповідно до ст. 6 вказаного закону має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач надбавку до пенсії у 2006 – 2010 роках до моменту звернення до суду за захистом порушеного права не отримував.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону № 2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, який набрав чинності 15 березня 2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону № 2195-IV у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону № 2195-IV запроваджені не були.
Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Отже, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону № 2195-IV, оскільки до 15 травня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Конституційним Судом України зазначені норми законів неконституційними не визнавалися, а тому відсутні підстави для задоволення позову за 2006 рік.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону № 2195-IV було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 9 липня 2007 року не поширюється, а тому вимоги позивача є обґрунтованими за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону № 2195-IV викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року та приписи ч. 2 ст. 152 Конституції України, з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону № 2195-IV не зупинено. Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами (постанова КМУ № 530 від 28 травня 2008 року), з 1 січня 2009 року відповідач повинен нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону № 2195-IV - 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний закон є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому його положення можливо застосувати для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом № 2195-IV.
Перерахунок пенсії здійснюється органами пенсійного фонду в установленому законодавством порядку, на підставі документів пенсійної справи, з урахуванням вимог щодо індексації пенсійних виплат, а тому суд не може перебирати на себе функцію перерахунку пенсії і не може зобов ’ язати відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо виплати конкретно визначеної суми позивачем задоволенню не підлягають.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність відповідача щодо ненарахування підвищення до пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «По пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Керуючись ч. 2. ст. 3, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 257, 261 ЦК України, ст. ст. ст. 5, 10, 60, 88, 212, 213, 215 та 218 ЦПК України суд,
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 31 травня 2010 року протиправною.
Зобов ’ язати Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 31 травня 2010 року.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 29 червня 2010 року.
Суддя А.Г. Савченко