Справа №2-139/2010 р.

РІШЕННЯ
Іменем України

20 квітня 2010 року                            Березівський районний суд Одеської області

у складі:  головуючого судді – Прібилова В.М.,

            при секретарі – Музиці О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Березівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якому просили визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – житлової квартири, розташованої в АДРЕСА_1 укладений 10 липня 2001 року між ними та відповідачами дійсним, визнати за ними, як за близьким родичами спадщину на частку житла, а саме зазначеної квартири після смерті ОСОБА_10 та визнати за ними право власності на зазначену житлову квартиру.

Однак, під час розгляду справи у суді, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду уточнення до позовної заяви в яких просили визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – житлової квартири, розташованої в АДРЕСА_1 укладений 10 липня 2001 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_10 та відповідачами дійсним, встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з померлими ОСОБА_10 та ОСОБА_2, який помер на час розгляду зазначеної справи в суді.

    На обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказали, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2001 року № 1/2001-054, який був посвідчений Регіональною товарною біржею, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_10 придбали у відповідачів квартиру АДРЕСА_1. Позивачі виконали всі умови зазначеного договору – передали відповідачам кошти за вказану квартиру, вселились у придбану власність та мешкають там по сьогоднішній день. Проте, оскільки в зазначеному договору купівлі-продажу вказано, що договір подальшому нотаріальному посвідченні не підлягає, то вони будучи особами, юридично не обізнаними вважали, що це відповідає нормам діючого законодавства та даний договір нотаріально не посвідчували. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10 – чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 та ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому частку зазначеної житлової квартири та ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2 – син ОСОБА_1 та рідний брат ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому частку зазначеної житлової квартири. Відповідно до ст. 1261, 1262 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають право на спадщину після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11, оскільки являються спадкоємцями померлих за законом. Позивачки до державної нотаріальної контори з заявою про видачу їм свідоцтва про право власності на спадкове майно не зверталися, оскільки вважали, що вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_2 так як з самого початку і по день їх смерті вони проживали разом в зазначеній квартирі, вели спільне господарство, зароблені кошти витрачали на спільне харчування та інші побутові речі, та після їх смерті поховали їх за власний рахунок, та розпорядилися речами померлих на свій розсуд.

    На даний час позивачам стало відомо, що укладений ними договір купівлі-продажу житлової квартири повинен бути нотаріально посвідчений. З даного питання вони звернулися до відповідачів, однак відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору-купівлі житлової квартири укладеного 10 липня 2001 року на Регіональній товарній біржі, що є перешкодою для прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спадщини, а саме часток житлової квартири АДРЕСА_1, які залишилися після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_2

    В судове засідання позивачки не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, проте від них надійшли заяви в яких вони позов підтримують в повному обсязі та просять суд розглядати справу за їх відсутності.

    Відповідачка ОСОБА_12 в попередньому судовому засіданні позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення та просила в подальшому справу розглядати за її відсутністю.

    Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 ОСОБА_13 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце слухання справи належним чином, проте подали до суду заяви в яких позов визнають у повному обсязі, не заперечують проти його задоволення та просять суд розглядати справи за їх відсутності.

    Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює дільничним інспектором міліції Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області в смт. Раухівка Березівського району Одеської області та давно знає як сім'ю позивачів, так і сім'ю відповідачів та може підтвердити той факт, що у 2001 році позивачі купили у відповідачів зазначену житлову квартиру. Також свідок пояснив, що договір купівлі-продажу житлової квартири укладався на Регіональній торговій біржі і в зв'язку з юридичною необізнаністю сторін даний договір нотаріально посвідчений не був. Також свідок підтвердив той факт, що з моменту купівлі квартири і подень смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_2 позивачі постійно, усі разом проживали в кв. АДРЕСА_1.

    Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює паспортисткою в Раухівській селищній раді та надала суду пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_14

    Врахувавши думку позивачів, відповідачів, викладену в їх письмових заявах, врахувавши пояснення відповідачки ОСОБА_9, які вона давала на попередньому судовому засіданні, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено в судовому засіданні, підставі договору купівлі-продажу від 10 липня 2001 року № 1/2001-054, який був посвідчений Регіональною товарною біржею, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_10 придбали у відповідачів квартиру АДРЕСА_1. Позивачі виконали всі умови зазначеного договору – передали відповідачам кошти за вказану квартиру, вселились у придбану власність та мешкають там по сьогоднішній день, однак даний договір нотаріально не посвідчили. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10 – чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 та ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому частку зазначеної житлової квартири та ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_2 – син ОСОБА_1 та рідний брат ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому частку зазначеної житлової квартири. Позивачки до державної нотаріальної контори з заявою про видачу їм свідоцтва про право власності на спадкове майно не зверталися, оскільки вважали, що вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_2 так як з самого початку і по день їх смерті вони проживали разом в зазначеній квартирі, вели спільне господарство, зароблені кошти витрачали на спільне харчування та інші побутові речі, та після їх смерті поховали їх за власний рахунок, та розпорядилися речами померлих на свій розсуд.

    На даний час позивачам стало відомо, що укладений ними договір купівлі-продажу житлової квартири повинен бути нотаріально посвідчений. З даного питання вони звернулися до відповідачів, однак відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору-купівлі житлової квартири укладеного 10 липня 2001 року на Регіональній товарній біржі, що є перешкодою для прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спадщини, а саме часток житлової квартири АДРЕСА_1, які залишилися після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_2

    Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі  і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

    Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі, якщо сторонами недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, але якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

    Оскільки в даному випадку відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення  договору купівлі-продажу, але сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та відбулося повне його виконання, то суд вважає за можливе визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, укладений 10 липня 2001 року на Регіональній торговій біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 дійсним.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, Березівський районний суд,  –

ВИРІШИВ

1.   Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, укладений 10 липня 2001 року № 1/2001-054 на Регіональній торговій біржі між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, який діяв в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 - дійсним.

2.   Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, мешканки АДРЕСА_1 разом із спадкодавцями ОСОБА_10, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в АДРЕСА_1 на момент їх смерті.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                В.М. Прібилов