Справа № 1-41/2010 р.

                                                   ВИРОК

Іменем  України

16 червня  2010  року.                               Березівський районний суд Одеської області в складі:                     головуючого: судді - Прібилова В.М..,

                  за участю секретаря - Музики О.Ф.,

                                 прокурорів -  Гасанової О.М., Володіна Е.О.,

                          потерпілої –  ОСОБА_1

                          захисників – ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представників неповнолітніх підсудних -  ОСОБА_4. та ОСОБА_5,

                                                 підсудних – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка кримінальну  справу про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Заводівка Березівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утримані нікого не маючого, не військовозобов’язаного, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше  судимого:

1. 14.07.2009 року   Березівським районним судом Одеської області за ст.186 ч 3 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік,-

2 . 07.10.2009 року Березівським районним судом Одеської області за ст. 185 ч 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання покарання остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі, судимість не погашена,-

ОСОБА_7  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Заводівка Березівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, на утримані нікого не маючого,  не військовозобов'язаного, який мешкає в АДРЕСА_2, раніше судимого: 14.07.2009 року Березівським районним судом Одеської області за ст.186 ч 3 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, судимість не погашена,-

в скоєні злочинів, передбачених   ч.3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Березівка Одеської області, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_3, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, держаних нагород не має,  раніше судимого:

1.  Березівським районним судом Одеської області 03 серпня 2005 року за ст. 198; ч. 1 ст. 309; ч. 2 ст. 185; ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання.,

2.  Березівським районним судом Одеської області 04.03.2009 року за ст.395 КК України до 4 місяців арешту. Звільнився по відбуттю покарання.

3.  Березівським районним судом Одеської області  14.07.2009 року за ст.304,198 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України  з іспитовим строком на 1 рік, судимість не погашена,-

в скоєні злочину, передбаченого   ч.3 ст. 185 КК України, -

        ВСТАНОВИВ

        ОСОБА_8 разом та спільно з  неповнолітніми ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження ,  будучи раніше судимими  Березівським райсудом Одеської області за скоєння умисних злочинів, до покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим терміном, маючи не зняту та не погашену судом судимість, в період іспитового строку, повторно скоїли злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України, при слідуючих обставинах:

Так 14.09.09 року  біля 24 години,  ОСОБА_8, за попередньою змовою та спільно з неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , повторно, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи з єдиним умислом, направленим на скоєння крадіжки чужого майна, шляхом пошкодження віконного скла в приміщенні магазину АДРЕСА_4, через віконний отвір проникли  до  приміщення магазину звідки таємно викрали майно, яке знаходилося в приміщенні магазину та яке належало на праві особистої власності потерпілій ОСОБА_1, а саме: каву „Нескафе”, ємкістю 50 гр., в кількості 3 банок, вартістю по 8,05 грн., на суму 24,15 грн., каву „Нескафе”, ємкістю 100 гр., в кількості 2 банок, вартістю по 14,55 грн., на суму 29,10 грн., каву „Якобс монарх”, ємкістю 50 гр., в кількості 5 банок, вартістю по 18.00 грн., на суму 90,20 грн., каву „Форт”, емкістю 50 гр., в кількості 3 банок, вартістю по 8,05 грн., на суму 16,10 грн., каву „Форт”, ємкістю 100 гр., в кількості 3 банок, вартістю по 12,87 грн., на суму 38,61 грн., каву „Одеська кава”, ємкістю 50 гр., в кількості 3 банок, вартістю по 6,98 грн., на суму 20,94 грн., 13 пакетів рису масою по 800 гр.., вартістю по 11.50 грн., на суму 149,50 грн., цукерки в коробках: „Волшебная ночь”,  вартістю 17 грн.;  „Лунная соната”, вартістю 17 грн.; „Шоколадная планета” вартістю 16,50 грн.; „Белые ночи”, вартістю 17 грн.; „Муар”, вартістю 20 грн.; а всього на суму 87,50 грн., муку, в пакетах масою 1 кг, в кількості 7 штук, вартістю по 4,20 грн, на суму 38 грн.; кетчуп „Лагідний”, в упаковці по 450 г, в кількості 5 штук, вартістю по 4,50 грн., на суму 22,5 грн., гірчицю в упаковці по 140 г, в кількості 5 шт., по 3,60 грн., на суму 18 грн., сир „Російський”, 1 кг, вартістю 32,60 грн., соняшникову  олію „Олейна”, в пластмасовій пляшці об’ємом 1 л, в кількості 3 шт., вартістю по 14 грн., на суму 42 грн., соняшникову  олію „Королівський смак”, в пластмасовій пляшці об’ємом 1 л, в кількості 5 шт., вартістю по 9,39 грн., на суму 46,95 грн., згущене молоко, в банці об’ємом 450 г, в кількості 5 шт., вартістю 8.00 грн., на суму 40 грн., гречку в пакетах по 1 кг, в кількості 8 шт., вартістю по 5 грн., на суму 40 грн.,  чіпси „люкс”, в упаковці по 85 г, в кількості 6 шт, вартістю по 6,00 грн., на суму 36 грн.,  сік „Садочок”, об’ємом  200 мл, в кількості 5 шт., вартістю по 2.00 грн., на суму 10 грн., напій „Сік”, обємом 0,5 л, в кількості 7 шт., вартістю по 12.00 грн., на суму 84 грн., енергетичний напій „Берн”, в банках об’ємом 250 мл, в кількості 5 шт., вартістю по 8.00 грн., на суму 40 грн., жувальні гумки „Орбіт”, в кількості 40 шт., по 3.00 грн., на суму  120 грн.,  жувальні гумки „Орбіт дитячий”, в кількості 10 шт., по 3.55грн., на суму  35,50 грн.,  жувальні гумки „Хуба-Буба”, в кількості 10 шт., по 3.60 грн., на суму 36 грн.,  шоколадний батончик, в кількості 15 шт., по 2,65 грн., на суму 39,75 грн., морозиво „Ванільне”, 1 кг, 1 пачка, вартістю 20 грн.,   морозиво „Морозко”, в кількості 17 пачок, вартістю по 1 грн., на суму 17 грн.,  цукерки „Ірис”, в упаковці по 50 гр., в кількості 12 шт., вартістю по  1,00 грн., на суму 12 грн., запальнички, в кількості 71 шт., вартістю по 1 грн., на суму 71 грн., запальнички з ліхтариком, в кількості 50 шт., вартістю по 2,06 грн., на суму 103 грн., маргарин, в пачках по 200 гр, в кількості 5 шт., вартістю по 6,20 грн., на суму 31 грн., сухарики „Флінт”, в пачках по 40 г, в кількості 15 шт., вартістю по 1,30 грн., на суму 19,50 грн., цукерки драже, в пачках по 400 г, в кількості 5 шт, вартістю по 5,00 грн., на суму 25.00 грн., ковбасу на суму 250 грн., а всього викрали майна на загальну суму 1755 грн 90 копійок, чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки. Викрадене майно привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд.

Продовжуючи злочинну діяльність, 16.10.09 року,  приблизно о 23 годині 30 хвилин,   ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  повторно та  за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до домоволодіння ОСОБА_10, яке розташоване по АДРЕСА_5, де через не заперті двері, шляхом вільного доступу проникли до  приміщення сараю, звідки таємно викрали козеня віком сім місяці, загальною вартістю 150 грн., належне потерпілій ОСОБА_10, чим спричинили їй матеріальні збитки. Викрадене ОСОБА_6, спільно з ОСОБА_7, привласнили та розпорядилися як своїм особистим.

    Висновки суду про винність підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених ст.185 ч 3 КК України – таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до приміщення та сховища ґрунтуються на доказах,  безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, винним себе в скоєні викрадення козеня у потерпілої ОСОБА_10 визнав повністю, а у викрадені майна з приміщення магазину АДРЕСА_4 не визнав та пояснив, що 16.10.2009 року разом з підсудним ОСОБА_7 вони зустрілися з сином потерпілої, від якого узнали, що у них дома є козеня, яке необхідно продати. Без його дозволу та дозволу потерпілої,  близько 23 години 30 хвилин, на його пропозицію, він разом з підсудним ОСОБА_7 пішли додому до ОСОБА_10, звідки з сараю викрали козеня, яке принесли до нього додому, де зарізали, половину тушки ОСОБА_7 сховав, а другу половину вони занесли додому до  ОСОБА_11, яка приготовила їм з м’яса козеняти  їжу. Зазначений злочин вчинив в зв’язку з тим, що хотів їсти, а придбати їжу іншим чином не міг.

    Викрадення чужого майна з приміщення магазину АДРЕСА_4 не вчиняв, однак 14.09.2010 року у вечірній час, разом з підсудним ОСОБА_7 вони пішли на поле, на якому ріс соняшник та разом на зазначеному полі набили насіння соняшника та поклавши його в мішки понесли його додому. Йдучи по вулиці, біля одного з будинків, який знаходиться  на околиці села Заводівка Березівського району Одеської області та в якому ніхто не проживав вони вирішили сховати насіння соняшника та в кущах вони побачили два мішки та сумку, у яких  був  різноманітний  товар, серед  яких  були  різноманітні  продукти  харчування (цукерки, кава, крупи, олія, жуйки, вода, печиво та інше.). Близько 24 години вони пішли додому до підсудного ОСОБА_8, з яким порадилися та повернувшись усі разом до знайденого товару деяку частину товару з’їли, а частину сховали на горищі пустуючого дому. На слідуючий день вранці, до нього додому приїхали ОСОБА_31 та ОСОБА_12, а також їх батько, які забрали його з дому  та привезли до приміщення магазину. Також туди привезли підсудного ОСОБА_7 Працівники міліції  пристебнули їх наручниками до решіток, та били, наполягаючи на тому, щоб вони зізналися в скоєному злочині – крадіжці майна з магазину АДРЕСА_4. після чого привезли до райвідділу, де завели у різні кабінети та продовжували бити, примушуючи зізнатися в скоєному злочині. В зв’язку з застосуванням до них заходів фізичного характеру вони зізналися в скоєному злочині та написали явки з повинною. Зазначений злочин не скоювали.

    Підсудний ОСОБА_7 у судовому засіданні  винним себе в скоєні викрадення козеня у потерпілої ОСОБА_10 визнав повністю, а у викрадені майна з приміщення магазину АДРЕСА_4 не визнав та надав суду свідчення, аналогічні свідченням підсудного ОСОБА_6  

    Підсудний ОСОБА_8 у судовому засіданні винним себе в інкримінованому йому злочині – крадіжці чужого майна з приміщення магазину АДРЕСА_4 не визнав та пояснив, що зазначений злочин не скоював.     Також пояснив, що 14.09.2009 року, в нічний час, до нього додому прийшли підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили йому, що  біля приміщення пустуючого будинку, в якому ніхто не проживає  вони знайшли мішки та сумку з товаром – продуктами харчування та не знають, що з ним робити. Разом з ними він пішов до домоволодіння, яке розташоване на околиці села Заводівка, де побачив мішки та сумку з товаром у яких знаходилися різноманітні товари – продукти харчування. Разом з підсудними він забрав ці мішки та сумку та сховали їх на горищі цього-ж домоволодіння. Там-же частину товару вони вжили в їжу. На слідуючий день до нього додому приїздили працівники міліції, які викликали його до магазину АДРЕСА_4, де запитували його, чи не скоював він крадіжки з зазначеного магазину. Там-же біля приміщення магазину були підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Він не повідомив працівників міліції про знайдений ними товар та про те де він знаходиться, а також про те, що вони його сховали.

    З урахуванням показань підсудних у судовому засіданні, державний обвинувач звернувся до суду із клопотанням про недоцільність дослідження усіх доказів по справі у відношенні фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, що було підтримано захисниками підсудного, їх законними представниками і самими підсудними.

     Суд вважає, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює, немає сумнівів у їх добровільності та істинності позицій, тому суд вважає за можливим не досліджувати у повному обсязі докази, стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

    Судом учасникам судового розгляду роз’яснено, що при такому досліджені об’єму доказів вони позбавляються можливості в порядку апеляційного оскарження оспорювати не досліджені обставини справи.

    За таких обставин справи суд вважає за можливим та доцільним не досліджувати усі докази відносно скоєного підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину – крадіжки чужого майна ОСОБА_10  в скоєнні якого підсудні повністю визнали себе винними.

Крім того, висновки суду про винність ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інкримінованих їм злочинах, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, ґрунтуються як на свідченнях самих підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданими ними на досудовому слідстві так і на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_1 пояснила суду, що в с.Заводівка Березівського району Одеської області, разом з чоловіком ОСОБА_14 вона працює в магазині АДРЕСА_4 в якому завезений належний їй товар. 14 вересня 2009 року вона закрила магазин, а на слідуючий день вона узнала, що в магазині скоєна крадіжка. По приїзду на місце вона побачила, що проникнення до магазину було через вікно, скло якого було розбите, в приміщенні було викрадено товар та були сліди пожежі. Особами, які проникли до приміщення  було спалено пластмасові стіл та стільці. Було викрадено товар, продукти харчування на загальну суму 1755 грн. 90 копійок.  Зі слів невідомої їй особи, яка мешкає в селі та не має постійного місця проживання на прізвисько «ОСОБА_32» їй стало відомо, що в ніч скоєння крадіжки підсудні  дали йому кошти у вигляді розмінної монети, на які він придбав спиртне та разом вони вживали спиртне. Узнавши про зазначене та знаючи, що була викрадена розмінна монета  вона запідозрила їх у крадіжці та повідомила про це працівникам міліції, які доставили до магазину підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Підсудні не визнавали факт крадіжки та працівники міліції відносно них не застосовували ніяких заходів фізичного впливу та спеціальні заходи. В подальшому їй стало відомо, що підсудні зізналися в скоєному злочині та вказали місце, де була вилучена частина викраденого товару, який вона впізнала як викрадений з магазину та частина товару була їй повернута.  Також їй стало відомо про те, що підсудних бачили поблизу магазина в нічний час, перед  днем скоєння крадіжки з магазину, однак люди бояться підсудних та не бажають надавати будь-які свідчення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив суду, що працюючи експертом-криміналістом  Березівського РВ 15.09.2009 року він виїздив у складі слідчо-оперативної групи на місце пригоди до магазину АДРЕСА_4 де була скоєна крадіжка. Разом з учасниками слідчо-оперативної групи він проводив огляд події та було встановлено, що проникнення було через вікно, з магазину викрадений товар, в магазині були спалені пластмасові стіл та стільці та в приміщенні була пожежа.  В подальшому до приміщення магазину були доставлені підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходилися біля приміщення. Працівниками міліції відносно підсудних заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в виді наручників не застосовувалися. Зі слів слідчого, в подальшому йому стало відомо, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зізналися в скоєні крадіжки з магазину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_15

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_16

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що працюючи на посаді О/У СКР Березівського РВ,  15.09.2009 року, разом з іншими співробітниками РВ він виїздив на місце пригоди на крадіжку з магазину АДРЕСА_4.  Під час проведення оперативно-розшукових заходів, від громадян в селі йому стало відомо, що підсудні ввечері, у день скоєння злочину знаходилися біля приміщення магазину. До магазину доставили підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а в подальшому доставили їх до райвідділу, де зазначені підсудні зізналися в скоєнні крадіжки, написали явки з повинною та повідомили про місцезнаходження викраденого майна.  Працівниками міліції та ним особисто, відносно підсудних заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в виді наручників не застосовувалися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_18

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що в Березівському РВ у підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є неповнолітніми, він відібрав явки з повинною про скоєння ними, разом з підсудним ОСОБА_8 14.09.2009 року крадіжки з магазину АДРЕСА_4. Підсудні особисто зізналися йому в скоєнні зазначеного злочину та вказали на місце, де сховали викрадений товар. Разом з іншими працівниками РВ, та підсудним ОСОБА_7 вони поїхали в с. Заводівка, де в присутності понятих, в домі де ніхто не проживав, на горищі вилучили вказаний підсудним товар. В присутності учасників вилучення та понятих підсудний ОСОБА_7 зізнався  у викраденні товару з магазину АДРЕСА_4 та пояснив, що скоїв крадіжку разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Заходів фізичного впливу відносно підсудних не застосовувалося.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що працюючи на посаді начальника ІТТ Березівського РВ він доставляв підсудного ОСОБА_8 до Березівського районного суду для розгляду подання щодо обрання запобіжного заходу. В судовому засіданні підсудний пояснив, що безпосередньо у викраденні участі не приймав, однак допомагав підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 переносити викрадене від приміщення магазину.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що з приміщення магазину АДРЕСА_4, який орендують його діти в ніч на 15.09.2009 року була скоєна крадіжка та невідомі підпалили стіл та стільці в приміщенні. Разом зі своїми дітьми він був на місці пригоди де також знаходилися працівники міліції та разом з ними він приймав участь при встановленні обставин скоєння злочину.  Зі слів жителя села ОСОБА_23 йому стало відомо, що разом з підсудними у нічний час він вживав спиртне і що гроші йому дав підсудний ОСОБА_6 у вигляді розмінної монети, яка була викрадена з магазину. Також йому стало відомо про те, що підсудних бачили поблизу магазина в нічний час, перед  днем скоєння крадіжки з магазину, однак люди бояться підсудних та не бажають надавати будь-які свідчення. В зв’язку з встановленим  підсудних доставили до магазину як підозрюваних в скоєні злочину. До підсудних ніхто заходів фізичного впливу та спеціальні засоби не застосовував. В подальшому йому стало відомо, що дійсно зазначені підсудні скоїли крадіжку з магазина та зізналися в скоєному та вказали місце, де сховали викрадене майно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_14

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_22 пояснив, що працюючи на посаді чергового Миколаївського РВ він їхав на роботу та по дорозі узнав, що з магазину в с. Заводівка Березівського району Одеської області, який орендує його брат зі своєю жінкою була скоєна крадіжка. Він приїхав до магазину, де разом зі своїми рідними та іншими працівниками Березівського РВ встановлював обставини скоєного. Зі слів жителів села він узнав, що до скоєння можуть бути причетні підсудні, так як їх бачили біля магазину, а також у підсудного ОСОБА_6 були грошові кошти у вигляді розмінної монети у великій кількості. В зв’язку з зазначеним підсудні були доставлені до приміщення магазину, однак  заходів фізичного впливу та спеціальні заходи щодо підсудних ніким не застосовувалися. В подальшому йому стало відомо, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зізналися в скоєному злочині, та вказали, що скоїли крадіжку  разом з підсудним ОСОБА_8

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що про крадіжку з магазина йому нічого відомо не було, у підсудних ніяких грошей він не брав та вони гроші йому не давали. Факт того, що він зазначене розповідав ОСОБА_22 та ОСОБА_1 не підтвердив, вважає, що зазначені особи його оговорюють.

Допитана в судовому засіданні  свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що восени 2009 року  вона була запрошена працівниками міліції в якості понятого та з її участю, в присутності другого понятого та працівників міліції був проведений огляд місця події в магазині АДРЕСА_4, в ході проведення якого вона побачила, що з приміщення скоєна крадіжка, в приміщення були підпалені стіл та стільці та була пожежа. До приміщення магазину були доставлені підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак заходів фізичного впливу та спеціальні заходи відносно них не застосовувалися.  В подальшому в цей-же день вона повторно була запрошена працівниками міліції в якості понятого та в її присутності, присутності другого понятого та працівників міліції підсудний ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції мішки та сумку з викраденим з магазину АДРЕСА_4 товаром, який знаходився на горищі пустуючого домоволодіння в с. Заводівка Березівського району Одеської області, при цьому пояснив, що разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_8 скоїли крадіжку з магазину. Про добровільну видачу був складений протокол, переписаний викрадений ними товар. Зазначене місце підсудний вказав добровільно,  самостійно, без будь-якого примусу з боку працівників міліції.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 надала суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_24

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що восени 2009 року до неї додому прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які принесли частину тушки зарізаного козеня, з якого вона приготувала їжу, яку хлопці поїли. З їх слів вона узнала, що зазначене козеня  вони заробили. Про обставини скоєння крадіжки з магазину їй нічого не відомо, однак зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вона узнала, що їх затримували та доставляли до райвідділу, однак заходи фізичного впливу відносно них не застосовували.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що знає підсудних з негативної сторони, взаємовідношень не підтримує. Факт продажу йому насіння соняшника підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 восени 2009 року категорично заперечує, вважає, що підсудні надали неправдиві свідчення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що він розслідував зазначену кримінальну справу. В ході проведення розслідування по справі, було встановлено, що підсудні скоїли викрадення з магазину АДРЕСА_4 та на підставі наявних зібраних доказів по справі їм було пред’явлено звинувачення. При обранні міри запобіжного заходу підсудний ОСОБА_8 свою участь в скоєні злочину не визнав, однак повідомив, що допомагав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 переносити викрадене від магазину. Факт продажу викраденого насіння соняшнику  підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7   жителю с. Заводівка ОСОБА_26 в ході розслідування справи не знайшов свого підтвердження.

З оголошених в судовому засіданні свідчень свідка ОСОБА_28 вбачається, що від односельчан їй стало відомо про те, що з магазину АДРЕСА_4 була скоєна крадіжка та участь в крадіжці приймав її син – ОСОБА_8, однак син заперечував вищезазначене. В один з днів, до них додому прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які розповіли про те, що повернулися з Березівського РВ та по їх розповіді вона зрозуміла, що їх доставляли до райвідділу в зв’язку з скоєною крадіжкою з магазину. На запитання, чи били їх працівники міліції, зі слів останніх  вона узнала, що працівники міліції відносно них не застосовували заходи фізичного впливу.

Крім того, вина підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інкримінованих їм злочинам підтверджується:

- заявою ОСОБА_1, з якої вбачається, що з приміщення магазину АДРЕСА_4 була скоєна крадіжка  (а.с.7),

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що в приміщення магазину було проникнення та викрадено товар, підпалено майно. (а.с.8-18),

- протоколами явки з повинною підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що підсудні зізналися в скоєні крадіжки майна з магазину АДРЕСА_4 разом з підсудним ОСОБА_8 (а.с.22,24),

- актом переліку викраденого майна, з якого вбачається, що вартість викраденого майна становила 1659 грн.15коп., пошкодженого майна – 139 грн. (а.с.26),

- протоколом добровільної видачі, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції частину викраденого з магазину товару, який він разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_8 викрав з магазину АДРЕСА_4 (а.с.27),

- актом про пожежу, з якого вбачається, що в приміщенні магазину, шляхом підпалу було знищено 2 столи, 5 стільців, сумка з документами (а.с.29),

- протоколом огляду речових доказів та фототаблицею до нього, з яких вбачається яке конкретно майно було добровільно видане підсудним ОСОБА_7 (а.с.31-35),

- розпискою потерпілої ОСОБА_1, з якої вбачається, що частина викраденого майна повернута власнику (а.с.37),

- протоколом судового засідання, з якого вбачається, що в ході розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_8, останній надав свідчення, що він допоміг підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перенести викрадене від магазину, (а.с.122),

- заявою ОСОБА_10 від 17.10.2010 року, з якою вбачається, що з сараю її домоволодіння викрадене козеня (а.с.131),

- протоколом огляду місця події, в якому зазначено місце скоєння викрадення козеня у ОСОБА_10 ()а.с.132-133),

- протоколом добровільної видачі сумки з залишками м’яса козеня та протоколом зважування, з яких вбачається, що підсудним ОСОБА_7 було добровільно видано сумку з залишками туші козеня, вагою 3 кг 750 гр. (а.с.136,137),

- протоколами явки з повинною підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яких вбачається, що підсудні зізналися в скоєному викраденні козеня у ОСОБА_10 (а.с.140, 142),

- довідкою про вартість викраденого козеня, яка складає 150 грн. (а.с.144),

- протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього,  з яких вбачається, що при огляді поля, розташованого поблизу вул. Зарічної поблизу с. Заводівка Березівського району Одеської області  виявлено поле, на якому раніше зростала пшениця (а.с.153-155),

    Аналізуючи  зібрані  по  справі докази,  суд  всебічно та  об’єктивно дослідив та надав оцінку зазначеним фактичним даним, отриманих в ході розгляду справи в суді та отриманих в ході проведення досудового слідства, а також свідченням самих підсудних, потерпілої  та свідків по справі.

    Твердження підсудних про те, що вони не скоювали крадіжки та знайшли викрадене майно з магазину АДРЕСА_4 при обставинах які були ними пояснені в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, так як спростовуються як свідченнями самих підсудних, так і свідченнями свідків по справі. Так підсудні зазначили, що знайшли викрадене майно біля пустуючої хати, безпосередньо після того, як з поля викрали насіння соняшника та поверталися додому та в подальшому продали насіння ОСОБА_26, однак зазначений факт спростований свідченнями самого ОСОБА_26, який не підтвердив факт придбання ним насіння соняшника та звернення  підсудних щодо придбання насіння.  Крім того підсудні зазначили, що знайшли зазначений товар приблизно о 23 годині 30 хвилин та прийшли додому до підсудного ОСОБА_8 близько 24 години, а як вбачається з наданих свідчень свідків ОСОБА_12,  ОСОБА_14, ОСОБА_1,  розбиття скла в приміщенні магазину мало місце біля 24 години, що підтверджує те, що проникнення до приміщення було скоєно приблизно у даний час. Також як вбачається з наданих свідчень вищевказаних свідків, зі слів жителів села їм стало відомо, що підсудних бачили в селі 14.09.2009 року близько 23 години 30 хвилин, однак надавати будь-які пояснення жителі села не хотіли, так як боялися подальшої розправи з боку підсудних. Також як вбачається з наданих в судовому засіданні свідчень підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, явки з повинною, в яких вони зізналися в скоєнні злочину, були надані ними в різних кабінетах Березівського РВ, однак як вбачається з зазначених протоколів обоє підсудних в зазначених протоколах вказали однакові обставини скоєння злочину.           Надаючи в ході досудового слідства свідчення по справі, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснюючи більш детально обставини викрадення соняшника 14.09.2009 року, надавали свідчення, в яких були суттєві протиріччя та вважає, що надаючи такі свідчення вони  намагалися забезпечити собі алібі.  

    Підсудний ОСОБА_8, надаючи свідчення в судовому засідання підтвердив фактично, що він особисто, разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 переховали, як вказують підсудні,  знайдений  ними товар, однак як вбачається з їх свідчень, з числа знайденого ним товару вони особисто вживали морозиво. Суд вважає, що підсудні, надавали суду не правдиві свідчення заперечуючи факт скоєння викрадення з магазину, так як з урахуванням часу скоєння злочину, та часу, який затратили підсудні для сповіщення ОСОБА_8 про знайдений ними товар,  морозиво повинно було розтаяти так як зазначений товар є товаром, який швидко псується, тому вжити його вони не могли, що ставить під сумнів правдивість наданих підсудними свідчень тому суд  вважає, що версія підсудних про знайдений ними товар не знайшла свого підтвердження.  

    В зв’язку з зазначеним також не находить свого підтвердження і версія підсудного ОСОБА_8, який взагалі заперечував участь в скоєні злочину, однак з урахуванням наданих ним свідчень, про те, що підсудні переховали знайденим ними товар, у суду є підстави вважати, що підсудний ОСОБА_8 таким чином  підтримав версію інших підсудних, та разом з ними скоїв крадіжку, однак надаючи зазначені свідчення намагався уникнути відповідальності.  Причетність до скоєння злочину підсудним ОСОБА_8 також підтверджується оглянутим в судовому засіданні протоколом судового засідання, відповідно до якого підсудний ОСОБА_8 визнав факт того, що допоміг підсудним перенести викрадене майно від магазину.

    В ході судового розгляду, факт застосування відносно підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заходів фізичного впливу та спеціальних заходів на що посилаються самі підсудні – не знайшов свого підтвердження, так як спростовується свідченнями свідків по справі, в тому числі і свідчень незацікавлених осіб – матері підсудного ОСОБА_8 та співмешканки ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які підтвердили, що самі підсудні заперечували факт застосування відносно них заходів фізичного впливу після допиту в райвідділі міліції, а в ході  добровільної видачі викраденого майна заходів фізичного та психологічного впливу відносно підсудного ОСОБА_7 також не застосовувалося. Також, як встановлено в судовому засіданні, підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які раніше були судимі, під час розгляду справ в суді раніше, посилалися на застосування відносно них заходів фізичного впливу, тому їм були відомі їх права та порядок оскарження дій працівників правоохоронних органів та  надаючи  свідчення про обставини скоєння злочину вони не були позбавлені можливості в свободі дій, знали яким чином можна оскаржити дії працівників міліції, однак не скористалися зазначеним правом, та зізналися в скоєні злочину, що також  підтверджує факт того, що підсудні надавали неправдиві свідчення.

    Суд приймає до уваги свідчення свідка ОСОБА_23, однак з урахуванням тієї обставини, що декілька свідків по справі надали свідчення, які спростовують свідчення ОСОБА_23, відносно надання підсудним ОСОБА_6 йому грошових коштів та вживання спільно з підсудними алкогольних напоїв, з урахуванням того, що в подальшому факт крадіжки з магазину підсудними знайшов своє підтвердження, суд ставить під сумнів правдивість наданих свідком ОСОБА_23  свідчень.  

    З урахуванням встановлених в судовому засіданні  обставин справи та отриманих доказів, суд вважає, що підсудні ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8  надаючи свідчення в суді та заперечуючи свою участь в скоєні крадіжки чужого майна та надаючи вищезазначені ним свідчення, намагаються уникнути відповідальності за скоєне та таким чином пом’якшити свою вину  та призначення їм покарання, в зв’язку з чим суд розцінює дії підсудних як намагання уникнути відповідальності та як спосіб самозахисту.

    Приймаючи до уваги усі обставини справи, свідчення самих підсудних, потерпілих, свідків, суд прийшов до висновку, що   вина підсудних в скоєні ними інкримінованих їм злочинів доведена повністю, дії неповнолітніх підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7 у скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч 3 КК України правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в приміщення, а дії ОСОБА_29 у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч 3 КК України правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в приміщення.  

    Згідно ст. 12 КК України злочини, вчинені підсудними і передбачені ч. 3 ст. 185 КК України відносяться до категорії  тяжких  злочинів.

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7  суд відносить вчинення злочинів неповнолітніми особами.

    Обставин, що пом’якшують відповідальність підсудного ОСОБА_8 судом не встановлено.

    До обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_7,  суд відносить вчинення злочину повторно та  вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

    До обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_8 суд відносить вчинення злочину повторно та особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

     Обираючи підсудним покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, даних про осіб винних, їх негативну характеристику по місцю проживання, ту обставину, що підсудні раніше судимі, скоїли зазначені злочини в період відбуття покарання, на шлях виправлення та перевиховання не стали, належних висновків для себе не зробили не розкаялися в скоєному, та вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та вважає за необхідним призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі.

    Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_30 на суму 150 грн. (т.2 а.с.66). підлягає задоволенню у повному обсязі.

    Речові докази ( т. 1 а.с. 37), які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1, а речові докази (т.1 а.с.41), які зберігаються в камері зберігання речових доказів – підлягають знищенню.

    Судові витратив загальній сумі 486 грн. 77 коп., які складають вартість проведеної по справі дактилоскопічної експертизи (т.1 а.с.196) підлягають стягненню з підсудних солідарно на користь експертної установи, яка проводила експертизу.

    На підставі викладеного, керуючись ч.3 статі 185 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Березівський районний суд Одеської області, -

                                                              п р и с у д и в

ОСОБА_6 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 07 жовтня  2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_7 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 14 липня  2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_8 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст..185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі  строком  чотири роки.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 14 липня 2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання  у виді позбавлення волі строком на 5 років.

      Згідно зі ст. 338 КПК України: зарахувати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у строк відбуття покарання час їх перебування під вартою з 18 жовтня 2009 року до вступу вироку в законну силу,  та ОСОБА_8 зарахувати у строк відбуття покарання час його перебування під вартою з 06.10.2009 року до вступу вироку в законну силу.

      Стягнути з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_30 150 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином.

      Стягнути з підсудних солідарно на користь науково дослідницького експертно - криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області р/р 35220002000142 код ОКПО 25574222 МФО 828011 в ГУДК України в Одеській області 486 грн. 77 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи.

      Речові докази по справі: товаро-матеріальні цінності, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1 (т.1 а.с.37) – повернути потерпілій ОСОБА_1, а речової докази, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Березівського РВ ( т.1 а.с. 41 – знищити.

      Запобіжний захід щодо підсудних ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8,  до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою в ОСІ  № 21 м. Одеси.

    На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через суд, який постановив вирок, протягом п’ятнадцяти діб  з моменту проголошення вироку.

    Засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які утримуються під вартою, можуть подати апеляцію на вирок протягом того ж строку з моменту вручення їм копії вироку.

                                        Суддя                                          В.М. Прібилов.