АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа№22ц-1367/2007року Головуючий по 1-й інстанції:
Турченко Т.В.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року липня місяця 23 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в
складі:
Головуючого судді: Карнауха П.М.
Суддів : Дорош А.І., Дряниці Ю.В.
При секретарі: Амеліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від «23» лютого 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, визнання права власності на 1Л частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик», за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і вселення, за зустрічним позовом доповненим ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл сумісно нажитого майна, стягнення 1/2 частини вартості майна, за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про поділ квартири, яка є спільною власністю подружжя.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2002 року позивачка ОСОБА_2звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 17.08.1968 року вона та ОСОБА_1 одружилися. 23.11.1994 року був організований кооператив «Протон-3», в який вони з чоловіком вступили для одержання квартири для їх сім'ї, яка складалась з трьох членів сім'ї: ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3.
2
Спірна квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1і складається із трьох кімнат загальною площею 62,0 кв.м., жила площа 38,5 кв.м. В квартирі прописані відповідач, позивачка та її син ОСОБА_3. Вартість квартири виплачена в повному обсязі.
Також зазначила, що відповідач без її згоди зареєстрував на себе квартиру і отримав свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
Вважає, що свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1повинно бути визначено в частині права власності на 1/2 частини квартири недійсним та за нею повинно бути закріплене право власності на 1/2 частини спірної квартири. Крім того, відповідач створює неналежні умови для проживання сім'ї шляхом конфліктів та змушує їх з сином залишити квартиру.
А тому прохала суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1в частині права власності на 1/2 частини квартири. Визнати за нею право власності на 1/2 частини АДРЕСА_1.
В свою чергу ОСОБА_1також звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик».
Вказав, що вони з ОСОБА_2. 17.08.1968 року зареєстрували шлюб, а у січні 1999 року припинили фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства. В період шлюбу вони проживали за адресою: АДРЕСА_2. Спірна ж АДРЕСА_1була непридатна для проживання. Після припинення шлюбних відносин він перейшов у недобудовану спірну квартиру без відповідачки та став там проживати та робити за власні кошти ремонт.
Зазначив, що він у 1994 році став членом житлового кооперативу «Протон-3», відповідачка членом кооперативу не була та у спірну квартиру взагалі не вселялася, а лише отримала прописку. Тому вважає, що ОСОБА_2 має право лише на частку сплаченого ними паю в кооперативі «Протон-3».
Також вказав, що 23.02.1999 року він отримав ордер на квартиру №51 за №97, виданий виконавчим комітетом Полтавської міської ради, на трьох осіб, тобто на нього, ОСОБА_2. та їх сина - ОСОБА_3
А тому прохав визнати ОСОБА_2. такою, що втратила право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик», розташованому в с. Терешки Полтавського району.
У листопаді 2003 року позивач ОСОБА_1звернувся в суд із змінами та доповненнями до зустрічного позову до відповідачки ОСОБА_2про визнання її та сина ОСОБА_3 такими, що втратили право на проживання в АДРЕСА_1.
У грудні 2003 року позивачка ОСОБА_2звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 в якому прохала суд постановити рішення про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням по АДРЕСА_1 та вселити її в квартиру.
У травні 2004 року позивач ОСОБА_1звернувся в суд із зустрічним позовом-доповненням до відповідачки ОСОБА_2, в якому прохав розділити сумісно нажите майна, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь 1/2частину вартості майна, виходячи з вартості майна 2285 грн.
3
У березні 2005 року позивачка ОСОБА_2звернулася в суд з доповненою позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та прохала суд постановити рішення, яким поділити АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши їй з сином - ОСОБА_3в користування дві жилі кімнати житловою площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м. Відповідачу ОСОБА_1виділити жилу кімнату площею 16,7 кв.м. Підсобні приміщення: кухня, ванна, туалет, коридор - залишити в спільному користуванні.
У грудні 2005 року позивачка ОСОБА_2звернулася в суд з доповненою позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 та прохала суд постановити рішення, яким визнати за нею право власності на дві жилі кімнати житловою площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м, та визначити порядок користування квартирою. Відповідачу ОСОБА_1 виділити в користування жилу кімнату площею 16,7 кв.м, та визнати за ним право власності на цю кімнату. Підсобні приміщення: кухня, ванна, туалет, коридор - залишити в спільній сумісній власності сторін.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_2про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1та визнання права власності на 1/2частину квартири - відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик» - відмовлено за безпідставністю.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання втративши право користування АДРЕСА_1ОСОБА_2- відмовлено за безпідставністю.
Доповнену позовну заяву ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2в користуванні АДРЕСА_1
Вселити ОСОБА_2в АДРЕСА_1
Доповнену позовну заяву ОСОБА_2- задоволено.
Виділено ОСОБА_2та визнано за нею право власності на житлові кімнати площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м., балкон площею 2,1 кв.м., на 1/2 частину сараю.
Виділено ОСОБА_1та визнано за ним право власності на житлову кімнату площею 16,7 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., на 1/2 частину сараю.
Кухню, ванну, туалет, коридор - залишено в спільному користуванні сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2007 року виправлено в описовій, мотивувальній та резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2007 року описки в номері квартири. АДРЕСА_1. Членом кооперативу згідно наданих суду документів є ОСОБА_1.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає його скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2в задоволенні її позову та задовольнити його зустрічний позов.
Вважає, що при ухваленні рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
4
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання підлягає до часткового задоволення.
Згідно п.4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, сторони з 17.08.1968 року по 28.05.2003 року перебували в зареєстрованому шлюбі від якого мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження.
За час перебування в шлюбі сторони придбали АДРЕСА_1, земельну ділянку та будівлі на території садового товариства «Медик».
Судом першої інстанції вірно встановлено, що АДРЕСА_1є кооперативною квартирою та знаходиться на балансі житлового кооперативу «Протон-3» /т.1 а.с.8-9/. Житловий кооператив «Протон-3» організований за згодою трудового колективу - виробничого об'єднання «Лтава» і згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 23.11.1994 року №365.
Ордер на жиле приміщення, вищевказану квартиру, за №97 від 23.02.1999 року /т.1 а.с.41/, видано ОСОБА_1 на склад сім'ї з трьох осіб: ОСОБА_2. - дружину та ОСОБА_3 - сина, на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №6 від 27.01.1999 року. Технічний паспорт на квартиру оформлений на ОСОБА_1 /т.1 а.с.42-44/. Свідоцтво №290 від 05.07.1999 року на право власності на АДРЕСА_1також видано ОСОБА_1 /т.1 а.с.46/.
Також судом вірно встановлено, що вищевказана квартира складається із трьох кімнат загальною площею 62,0 кв.м., жила площа 38,5 кв.м. Вартість квартири - 6671 грн. Кошти за квартиру виплачені в повному обсязі та перераховані на рахунок кооперативу /т.1 а.с.6/.
При постановленні рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1та визнання права власності на 1/2 частину квартири та відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик» - за безпідставністю, суд прийшов до невірного висновку, оскільки у відповідності до ч.1 ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною 1 ст.70 Сімейного Кодексу України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При таких умовах, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2007 року з наведених вище підстав підлягає скасуванню в частині:
· відмови за безпідставністю в задоволенні позову ОСОБА_2про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1та визнання права власності на 1/2частину квартири;
в частині задоволення доповненої позовної заяви ОСОБА_2, виділення ОСОБА_2та визнання за нею права власності на житлові кімнати площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м., балкон площею 2,1 кв.м., на 1/2частину сараю;
5
- в частині виділення ОСОБА_1та визнання за ним права
власності на житлову кімнату площею 16,7 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., на Уг частину
сараю з постановлениям нового рішення.
Крім того, на підставі п.4 ч.1 ст.311ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Порушення цивільно-процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що при постановлены рішення судом було вирішено права та обов'язки осіб не притягнутих до участі в справі, а саме Терешківської сільської ради Полтавського району, за розпорядженням якої був виданий державний акт на право приватної власності на землю /т.1 а.с.34/.
Також при розгляді справи, судом не було призначено та проведено експертизу про порядок користування землею.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови за безпідставністю в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик» з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Що стосується іншої частини рішення, то суд прийшов до вірного висновку, а тому в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 311 ч.1 п.4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2007 року: - в частині відмови за безпідставністю в задоволенні позову ОСОБА_2про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1та визнання права власності на 1/2частину квартири;
- в частині відмови за безпідставністю в задоволенні зустрічної позовної заяви
ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2частину
земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик»;
· в частині задоволення доповненої позовної заяви ОСОБА_2;
· в частині виділення ОСОБА_2та визнання за нею права власності на житлові кімнати площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м., балкон площею 2,1 кв.м., на 1/2частину сараю;
· в частині відмови у виділенні ОСОБА_1та визнання за ним права власності на житлову кімнату площею 16,7 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., на 1/2 частину сараю - скасувати.
Постановити в цих частинах нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1та визнання права власності на 1/2частину квартири - задовольнити.
6
Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1та визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири.
Визначити порядок користування АДРЕСА_1а саме виділити в користування ОСОБА_2та сину ОСОБА_3кімнати площею 11,3 кв.м, та 10,5 кв.м., балкон площею 2,1 кв.м., на 1/2 частину сараю.
Виділити в користування ОСОБА_1жилу кімнату площею 16,7 кв.м., балкон площею 0,9 кв.м., на 1/2частину сараю.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2007 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки та будівель у садовому товаристві «Медик» - направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.